Російський центр захисту прав людини «Меморіал» оприлюднив заяву, в якій закликає до якнайшвидшого звільнення українського журналіста і правозахисника Максима Буткевича в рамках обміну військовополоненими.
Приводимо текст заяви із скороченням:
«Російські правозахисники добре знають Максима Буткевича. Ми багато років знайомі та співпрацюємо з ним. Саме він завжди був в Україні головним та самовідданим захисником прав біженців. В останні роки Максим координував проект «Без кордонів», у рамках якого домагався розвитку інституту притулку у своїй країні. Організація Буткевича завжди була для нас надійним партнером. Він багато допомагав, зокрема, громадянам Росії та країн Центральної Азії. Завдяки Максиму було врятовано не одне людське життя, сотні людей змогли повернутися до нормального та спокійного життя.
Ми впевнені, що Максим Буткевич, правозахисна діяльність якого була спрямована на допомогу найбезправнішим, послідовний противник ксенофобії, нетерпимості та національної ненависті, не міг чинити злочин, що ставився йому проти мирних громадян.
Щодо Максима Буткевича було порушено мінімальні стандарти правосуддя. Захисника, з яким уклали угоду його близькі, не було допущено до його захисту в суді першої інстанції і навіть не було повідомлено про дату судового розгляду. Суд цинічно проігнорував свідчення того, що Буткевич не міг перебувати 4 червня — у день, коли було вчинено вчинений йому злочин — у місці його вчинення.
Ми повністю поділяємо позицію Human Rights Watch з приводу того, що в ситуації, коли «є численні докази того, що на контрольованих Росією територіях Луганської та Донецької областей затримані піддаються тортурам і позбавлені всіх процесуальних прав», «немає сумнівів у тому, що “визнання ” було зроблено Максом під фізичним та психологічним тиском, не виключено, що в результаті тортур. Як застосування до військовополонених тортур, так і ухвалення йому вироку без дотримання стандартів справедливого суду – це серйозне порушення Женевських конвенцій».
О 10.00 22 серпня у Першому апеляційному суді загальної юрисдикції (Москва, вул. Верейська, буд. 29, стор. 34) має відбутися розгляд апеляційної скарги Буткевича. Не маючи ілюзій щодо російського «правосуддя», ми, проте, заявляємо, що єдине правосудне рішення, яке міг би ухвалити апеляційний суд, — це, безумовно, скасування винесеного Буткевичу вироку».