14 березня в Українському кризовому медіа-центрі відбувся прес-брифінг «Головування в Радбезі ООН чи виключення з організації: що чекає на росію?». Експерти від України, Австралії, Швеції та Чехії висловили свою стурбованість з приводу бездіяльності Організації Об’єднаних Націй у протидії намаганням РФ зруйнувати основні засади політики миру і стабільності, які були вироблені після завершення Другої світової війни.
«Нас хвилює використання російською федерацією інструментів демократії не для того, аби щось привносити у світ, а напроти руйнування демократій та їх інституцій, – сказав з цього приводу голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан, – росія не джерелом жодної безпеки, проте вона навчилася використовувати у своїх цілях такі здавалося аполітичні гуманітарні організації як Червоний хрест, ОБСЄ і звичайно ООН».
Експерт додав, що росія на практиці не поділяє норми статуту ООН про те, що усі країни-учасниці роблять свій внесок в мир і стабільність на планеті. Для більшості цивілізованих демократичних країн це очевидні речі, але чомусь за цим не стоять очевидні кроки щодо виключення РФ з Радбезу ООН.
Австралійський журналіст, громадський та політичний діяч Піт Шмігель відзначив, що заради впливу на інші країни та просування власних наративів росіяни росіяни багато років використовують різноманітні інструменти. Один з них – пропаганда. З 1940 року вона є складовою частиною російської військової структури, і весь цей час світ чує, як росія про себе говорить і витрачає на створення цього величезного впливу мільярди доларів.
«Створення агентури, підкупи політиків і журналістів не менш успішно спрямовуються на просування російського впливу в інших країнах. І поки це зміниться, буде важко випхати росію з міжнародних організацій. Того ж самого Міжнародного олімпійського комітету. Що казати, якщо росія знищила в Україні 400 лікарень і шпиталів, а її міністр охорони здоров’я і досі сидить у головній раді ВООЗ», – зазначив Піт Шмігель.
Більше року за масштабом, територією, кількістю уражень йде найбільша війна з часів Другої світової, від якої залежить майбутнє безпеки не лише Європи, а й всього світу. Чи можна в цьому контексті ігнорувати те, що організація, яка має забезпечувати мир, не справляється з цим і лише формально продовжує відтворювати принципи діалогу? Аліна Зубкович, яка головує в Nordic Ukraine Forum (Швеція), впевнена: якщо росія не буде виключена, або не заморозять її статус, світ отримуватиме наступні війни, а міжнародні організації не зможуть на них впливати.
«Коли я спілкуюся з представниками МЗС Швеції, мені кажуть: так, ООН неефективна, але іншої організації наразі не існує. Чи то достатній аргумент для того, щоб вона продовжувала своє існування? Ні. Нам потрібні ефективні зміни, і це питання політичної волі самої ООН», – наголосила експертка.
«Ми не маємо право розслаблятись, йти на абсолютно невигідні нам поступки, і бути разом із усім світом до того моменту, поки держава-агресорка не буде виключена з Ради безпеки ООН», – погодилась співкоординаторка чеської організації Hlas Ukrajiny Анастасія Сігнаєвська. На прикладі Чехії вона розказала, як громадськість може впливати на зовнішню політику країни.
«Історична пам’ять чехів базується на двох суттєвих компонентах. Перший – абсолютна зрада під час Другої світової війни, внаслідок якої була окупована частина території. Другий – це 1968 рік і радянські танки на головній площі Праги. І це зумовлює ту підтримку, яку чеській уряд надає Україні. Основним пусковим механізмом тут є громадській тиск в самій країні, і гарний приклад для інших країн», – пояснила Анастасія Сігнаєвська.