У лютому відбувся Форум обласних молодіжно-консультативних дорадчих органів, якій зібрав представників 17 регіонів. Тим, які законодавчі зміни були напрацьовані за його результатами, поділились учасники презентації в Українському кризовому медіа-центрі.
Голова Української асоціації молодіжних рад Володимир Сонько підкреслив, що крім членів молодіжних рад у заході взяли участь представники міністерств, які безпосередньо долучені до різних процесів молодіжної роботи, партнери з розвитку. Завдяки їм громадськість має дізнатись, що пропонує сьогодні молодь, які зміни до закону про основні засади молодіжної політики вона бачить і які основні положення необхідні для того, щоб молодіжно-консультативно дорадчі органи існували в Україні.
Олена Казмазовська, яка є національною координаторкою проєкту «EU4Youth: залучення та розширення можливостей молоді», що співфінансується Європейським Союзом та урядом Федеративної Республіки Німеччина, була свідком плідної роботи молоді під час форуму, коли почалася робота над розробкою цих рекомендацій. Вона переконана, що основний фокус учасників цього процесу – політична партиципація молоді та її участь в процесах прийняття рішень.
«Ви вклали неймовірні зусилля в це, навчилися досягати консенсусу в багатьох питаннях, принесли свої бачення реальних проблем, з якими стикається молодь в повсякденних процесах. Але треба розуміти, що цей процес передбачає також довгу адвокацію. Презентувати це одне, а втілити трошки інше. Тому я хочу вас призвати до того, щоби цей процес мав логічне продовження, щоб це була сталість.», – сказала вона, звернувшись до представників молодіжних рад.
Напрацьовані зміни до Закону України «Про основні засади молодіжної політики», а також до типових положень, що регламентують діяльність молодіжних рад, представив голова Сумської обласної молодіжної ради Максима Бондаренко.
«Найперша із пропозицій, на чому я хотів би наголосити, стосується безпосередньо впорядкування норм про включення членів молодіжних рад до виконавчих комітетів, адже ми направду маємо таку практику, і така норма дозволить нам ефективніше налагодити взаємодію і фактично приймати участь в прийнятті рішень», – зазначив він.
Крім того пропонується закріпити права молодіжних рад у законі України «Про основні засади молодіжної політики» для того, щоб підвищити певне сприйняття з боку суспільства молодіжних рад і цих норм.
Ще однією пропозицією є внесення до Закону норми про те, щоб органи, при яких утворено молодіжні ради, могли вносити зміни до цих положень для того щоб ефективніше відповідати на ті виклики і запити які є у молодіжних рад та безпосередньо у молодих людей.
Було підкреслено, що молодь не збирається зупинятися на місцевому рівні і хоче бути залученою до прийняття рішень на державному. Для цього пропонується унормувати таке явище, як створення молодіжних рад при міністерствах. Це є надзвичайно важливим, тому що дозволяє молодим людям приймати участь в прийнятті рішень на державному рівні і в тому числі працювати над формуванням державних політик за різними сферами.
«В контексті українського молодіжного фонду я б зупинився на двох нормах. Одна з них – пропозиція передбачити порядок звітування про роботу Українського молодіжного фонду як перед Наглядовою радою, так і перед громадськістю. Особливо в контексті того, щоб вони звітувалися за результатом виконання власного плану роботи та стратегії. Також варто було б додати консультації з громадськістю щодо безпосередньої роботи цього самого фонду для того, щоб ефективне використання ресурсів було забезпечено і був почутий запит громадських організацій та молодих людей», – наголосив Максим Бондаренко.
Крім запропонованих змін, учасники заходу розглянули стан учнівського самоврядування, студентських консультативно-дорадчих органів та крос-секторальної співпраці між міністерствами і партнерами з розвитку.