20 жовтня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася публічна дискусія на тему “Безпека жінок і протидію харасменту у поїздах”. Подія була ініційована кампанією з протидії сексизму і дискримінації “Повага” та об’єднала як постраждалих від харасменту в поїздах “Укрзалізниці”, так і представників самої компанії-монополіста, а також профільних експертів та громадських активістів.
Старт обговоренню дала Анастасія Багаліка, гендерна координаторка кампанії “Повага”, висловивши сподівання, що перше обговорення у такому форматі дасть поштовх до вагомих зрушень. За її словами, сумною тенденцією є те, що привід говорити про проблеми з’являється, “тільки коли стається щось погане”. За останні декілька років відбулися вже декілька історій з домаганнями в поїздах, що отримали розголос у ЗМІ – однак це лише верхівка айсберга.
Ігор Котелянець, директор департаменту сталого розвитку та внутрішніх комунікацій в “Укрзалізниці”, від імені компанії розповів про заходи, які мають убезпечити пасажирок на майбутнє. Його департамент з’явився лише цього року і має зосередитися на стандартах роботи, що сприятимуть сталому розвитку “Укрзалізниці”.
“Коли ми складали план роботи, то зрозуміли, що тема гендерно зумовленого насильства є однією з пріоритетних. Вона достойна окремого дослідження і не реакції “для галочки”, а системних змін”, – наголосив Котелянець.
Його колеги почали діалог з провідниками у поїздах – адже жертвами домагань та насильства стають не тільки клієнти, але й самі співробітники. Котелянець озвучив результати внутрішнього опитування. Так, 80% провідників розказали, що конфлікти між пасажирами регулярні – тобто відбуваються майже кожного рейсу. Така ж кількість опитаних зізналася, що не знає технік врегулювання конфліктів і спирається лише на поради колег.
50% провідників стверджують, що причинами конфліктів стає вживання алкоголю, а серед інших факторів – конфлікти щодо дотримання масочного режиму, паління в тамбурі, подорожей з маленькими дітьми. 40% говорять, що супровід поліції може мінімізувати випадки насилля.
Опитування засвідчило необхідність в тому, щоби провідники мали системну підготовку як діяти в ситуаціях назрівання та прояву конфлікту – про це заявили 67% провідників. Котелянець заявив, що вже досягнуто згоду з Фондом ООН у галузі народонаселення щодо створення освітньої програми для співробітників залізниці.
Анастасія Лугова, журналістка, постраждала від нападу рік тому, вступила в діалог з представником “Укрзалізниці”, висловивши невдоволення зволіканням з очевидною проблемою, та наголосивши на необхідності охорони в поїздах.
Журналіст Олександр Рудоманов розповів про свій досвід роботи в “Укрзалізниці”. За його словами, для реального запровадження роздільних купе або вагонів для жінок та чоловіків, що може бути одним із вирішень проблеми, потрібні зміни у законодавстві. Є також проблеми з висадженням з поїзда порушників громадського порядку – провідники, начальник поїзда та правоохоронці можуть банально зволікати з цим, не бажаючи “зв’язуватися”.
Ігор Котелянець прояснив питання охорони в поїздах. За його словами військова охорона – “вохр” – була запроваджена з серпня минулого року. Наразі ця структура супроводжує 10 потягів – “ті, де найчастіше стається насильство”. За словами керівника департаменту УЗ, присутність людей у формі вже працює як психологічний фактор.
Анастасія Герасименко, представниця ГО “Марш жінок”, висловила обурення, що питання харасменту в поїздах довго і систематично ігнорувалося керівництвом компанії-перевізника. Вона вказала, що досі на сайті УЗ відсутня інформація про алгоритм дій у разі насилля, відповіді на аналогічні питання не передбачені і у чат-боті компанії в месенджері Телеграм.
Герасименко навела список вимог активісток за жіночі права до державної компанії:
- забезпечити наявність вільних резервних місць для людей, що опинилися в небезпечній ситуації;
- організувати продаж квитків з можливістю врахувати побажання щодо купе (чоловіче/жіноче/змішане);
- забезпечити відеоспостереження у вагонах поїздів;
- змонтувати “тривожні кнопки” у вагонах;
- розглянути можливість ліцензійного придбання спецзасібів для провідників та начальників поїздів;
- проводити тренінги для особового складу УЗ, зокрема про правила спілкування з постраждалими;
- забезпечити ліцензійовану охорону у поїздах.
Представник “Укрзалізниці” закликав своїх візаві до конструктивної співпраці. “Я прийшов у новий департамент УЗ, щоб боротися зокрема і з гендерним насильством, декілька місяців тому. Я не готовий відповідати за всі 160 років роботи залізниці, але на майбутнє нам всім треба працювати разом. Вирішення цих проблем – це складова сталого розвитку “Укрзалізниці” та її конкуренції з альтернативними перевізниками. Це цілком бізнесова моя аргументація всередині компанії”, – наголосив Котелянець.
“Алгоритм є і простий. Пасажир про конфлікту ситуацію має сказати провіднику. Той може переселити його в інше купе – вимагайте цього, якщо відчуваєте небезпеку. Про ситуацію має дізнатися начальник поїзда. Якщо агресор не вгамовується, начпоїзда має право висадити його на найближчій станції, навіть якщо немає запланованої зупинки на ній”, – пояснив представник залізниці.
За його словами, більшість вимог, озвучених активісткою, вже перебувають в роботі, частину з них (надання провідникам спецзасобів) – неможливо втілити у рамках законодавства. Відеоспостереженням вже обладнані 850 вагонів з 2800, подальше запровадження не може бути швидким – адже здійснюється через капітальні ремонти вагонів.
Євген Пронін, адвокат Анастасії Лугової, наголосив, що аналогічні проблеми щодо харасменту фіксуються і в автобусних та авіаперевезеннях. Адвокат назвав чотири чинники проблеми, два з яких можна вирішити швидко, а два інших – лише у довгостроковій перспективі.
“Перший – це побутова корупція. Без цього не будуть зайцями зайняті вільні купе. Цього фактора, наприклад, немає в авіаперевезеннях. У випадку Анастасії – конфлікт виник тому, що впустили “зайця”. Викорінити швидко неможливо”, – прорезюмував Пронін.
Другим фактором адвокат назвав розпиття алкоголльних напоїв. В авіаперевезеннях він теж присутній, але значно більш контрольований. За офіційною статистикою, більше 70% злочинів і кримінальних проступків скоюються у стані алкогольного сп’яніння – і саме запровадження обмежень щодо алкоголю може забезпечити швидкий результат.
Третій фактор – “загальні ментальні особливості”. “За кордоном дійсно є різниця. Там немає конфліктів через маски, розміри валізи, там чистота та цивілізована поведінка в транспорті. Короктостроково – це не змінюється”, – наголосив захисник Анастасії Лугової.
Нарешті, юрист вказав на “невміння великих корпорацій брати відповідальність на себе”. На думку Проніна, “Укрзалізниця” очікувано не хоче створювати прецедент відшкодування шкоди його підзахисній – адже в такому випадку на компанію може посипатися цілий шквал позовів. Хоча цей тиск на державну компанію примусив би її діяти значно швидше, вважає адвокат.