Menu

Михайло Старицький і прорвані ним канони

Навколо постаті. Михайло Старицький: розбудувати театр як фундамент української культури

Що єднає комедію «За двома зайцями» з першим українським перекладом «Гамлету»? Обидва твори належать авторству Михайла Старицького. Це ім’я насамперед згадується в контексті розбудови національного театру, корифеєм якого Старицького називають усі. Іншим сторонам його таланту приділяють меншої уваги. Щоб збалансувати уявлення про цю видатну постать української культури, Ігор Стамбол запросив в Український кризовий медіа-центр до розмови Ольгу Гураль. Вона очолює Музей видатних діячів української культури, який ще називають Українським Парнасом.

«Старицького дійсно знають найменше, – погодилась гостя. – Втім, його внесок у розвиток української культури переоцінити досить складно. Перше, це літературна діяльність. Він автор низки поезій. За визначенням Івана Франка, Старицький був першим поетом, який прорвав псевдо шевченківські канони і поставив українську поезію на якісно новий рівень».

Драматургічна спадщина Старицького нараховує 33 закінчені твори і декілька не закінчено. Їх можна умовно поділити на дві групи – оригінальні твори і переробку. Другі писалися на вимогу часу, щоб швидше отримати дозвіл цензури і не витрачати багато часу на написання нового твору. Старицький брав маловідомі твори сучасників і доопрацьовував. Саме так виникла комедія «За двома зайцями».

«Той же Франко вважав, що якби Старицький не поринув у вир театрального життя, напевно, став одним з видатних українських видавців. Він організував видання альманаху «Рада». Із зрозумілих причин, вийшло тільки два томи», – додала Ольга Гураль.

Не менш важлива його перекладацька діяльність. Старицький був переконаний, що основним засобом у часі, коли українська мова потребує розвитку, становлення як літературна, є саме переклади творів найвідоміших авторів західноєвропейської літератури. В його доробку – перший переклад трагедії Шекспіру «Гамлет».

Проте, головна пристрасть цієї людини – це все ж таки театр.

«Старицький поставив театральну справу на досить високий рівень. Із 70-х років він разом з Лисенком почали роботу над українськими операми. Багато дослідників вважають, що з того часу почався відлік українського театру. Першою масштабною поставкою в цьому плані була «Різдвяна ніч» за твором Гоголя», – відзначила директорка Музею видатних діячів української культури.

Ведучий поцікавився значенням цієї постаті для сьогодення: «Чому Старицький так важливий для українців в часи, коли їм доводиться відстоювати свободу і незалежність?»

«Михайло Старицький, Микола Лисенко, Леся Українка – люди, які могли би реалізуватись в інших сферах, мати забезпечене життя, створити карколомну кар’єру, – відповіла Ігорю Стамболу Ольга Гураль. – Однак, вони роблять свідомий вибір реалізувати себе в українській культурі, потерпають від жандармських переслідувань, віддають на цю боротьбу свої кошти, а пізніше їхні діти віддають життя, але беруть участь у створенні фундаменту сучасної української держави. Поки жива ідея, поки ми пам’ятаємо її носіїв і розуміємо, яка ціна заплачена за нашу державу, Україну перемогти не можливо».