У рамках спецпроєкту “Навколо постаті” в Українському кризовому медіа-центрі відбулося експертне обговорення, присвячене Левку Симиренку — видатному українському помологу, вченому, агроному і меценату. Експерти з аграрної, наукової, історичної, економічної та культурної сфер говорили про його наукову спадщину, внесок у розвиток українського садівництва, історію сорту “Ренет Симиренка” та потенціал брендування українського яблука у світі.
Родовий феномен: як Симиренки змінили українську науку і державність
Доктор біології, симиренкознавець Петро Вольвач зазначив, що внесок родини Симиренків не можна звужувати лише до садівництва.
“Це люди, які заклали фундамент для створення незалежної української держави. Василь Симиренко, меценат, виховав не одне покоління діячів Центральної Ради. Я називаю дві постаті, які найбільше сприяли українській державності — Тарас Шевченко і Василь Симиренко”, — наголосив він.
Левко Симиренко: науковець, якого знищила система
Левко Симиренко, син Василя, став фундатором української помології. Саме він започаткував наукову селекцію садів в Україні та заклав підвалини системного вивчення плодових культур. Однак через репресії радянської влади науковець був фізично знищений у 1919 році. Його ім’я замовчувалося до 1950-х років, коли почалася поступова реабілітація. Лише у 1980-х йому було встановлено пам’ятник на території дослідної станції.
“Його вбивство не було випадковим. Це була частина цілеспрямованої кампанії більшовицької влади зі знекровлення української інтелігенції. До Києва навіть доставили як речовий доказ окривавлену куртку Симиренка”, — розповів Петро Вольвач.
Ренет Симиренка: символ українського садівництва
Яблуко сорту “Ренет Симиренка” виведене родиною Симиренків, стало національним надбанням. Андрій Ярмак, економіст ФАО, пояснив, що цей сорт має всі передумови стати брендом України на світовому ринку.
“Я запропонував зробити з “Ренету Симиренка” клубний сорт із захистом і просуванням як національного бренду. Але ініціативу підтримала лише одна-дві компанії. Нині більшість великих виробників не зацікавлені в його вирощуванні через недостатню комерційну привабливість”, — зазначив Ярмак.
Симиренки у боротьбі за українську економіку
Історик науки Василь Шендеровський підкреслив інженерний та економічний геній Симиренків, які ще у XIX столітті створили модель українського капіталізму з людським обличчям.
“Вони не лише розвивали садівництво, а й будували цукрові й машинобудівні заводи, підтримували культуру та науку. Їхній приклад був загрозою для імперії”, — сказав він.
Мліївська станція: спадкоємець справи Симиренка
Микола Кучер, представник Мліївської дослідної станції помології, розповів, що станція зберігає близько 3000 сортів плодових культур і продовжує справу Симиренка.
“Ми включаємо сорт ‘Ренет Симиренка’ у сучасні селекційні програми, адаптуючи його до нових умов. Це наш генетичний скарб”, — наголосив він.
Пам’ять і популяризація
Головний редактор журналу “Українські сади” Дмитро Кобринський повідомив, що готується до друку монографія про Володимира Симиренка — сина Левка, також репресованого радянською владою. Крім того, планується посадка саду автентичних українських сортів на території музею “Козацькі землі України”.
“У центрі української хати, поряд із портретом Шевченка, завжди було яблуко. Садівництво для українця — це не тільки господарство, а й духовна традиція”, — додав Кобринський.
Ім’я, що варто повернути в історію
Учасники дискусії дійшли згоди, що постать Левка Симиренка має бути повернута до загальнонаціонального історичного наративу. Його наукова, меценатська та культурна діяльність є важливою складовою не лише аграрної історії України, а й державотворення, яке сьогодні набуває нового змісту в умовах боротьби за національну ідентичність.
