У сучасній Україні багато хто навіть не уявляє, як виглядає Микола Леонтович. Цей композитор став автором однієї з найвідоміших різдвяних колядок у світі – «Щедрика», однак феноменально залишається найменш відомим як постать. Його ім’я мало звучить у повсякденному житті, хоча його музика давно перетворилася на культурний символ України.
Микола Леонтович народився у священницькій родині, де українська пісня завжди була у великій шані. Пісня стала частиною його душі і вічним покликанням, яке ніколи його не залишало. Саме через любов до музики він прагнув об’єднати людей: «Ми можемо називатися українцями, коли ми шануємо своїх великих українців і продовжуємо їхню справу»- Анатолій Паладійчук, колекціонер раритетів з історії “Carol of the Bells”, автор проєкту “Кам’янецькі ноти і крила Щедрика”.
Щедрик із 1916 року лунала по всій Україні, а з 1919 року – завоювала весь світ. Ця колядка стала справжнім гімном Різдва, а водночас – символом української культури.
«Щедрик – це не просто перлина, це гімн Різдва, і кожен раз, коли увесь світ співає нашу щедрівку, нехай він, особливо зараз, підтримує Україну» – Лариса Семенко, наукова співробітниця Вінницького обласного краєзнавчого музею, авторка книги «Наш тихий геній Леонтович».
Саме музика Леонтовича надихнула Симона Петлюру на спорядження Кошиця на світове турне.
Для Леонтовича хорові пісні були не лише мистецтвом, а й способом об’єднати українців. Він вірив, що музика здатна поєднати людей, а за це його творчість ставала небезпечною для тодішньої влади. Сьогодні головне завдання українців – донести світові ім’я Леонтовича і показати, що «Щедрик» – це Україна, це наш геніальний композитор.
В умовах війни пам’ять про Леонтовича та його спадок набуває особливої важливості. Кожен раз, коли звучить «Щедрик» у світі, ми маємо пам’ятати: це не лише музика, це символ нашої культури, нашої історії і нашої єдності. Леонтович подарував Україні безсмертну мелодію, яка й сьогодні об’єднує серця людей у всьому світі.
