Повернення додому не кінець шляху. Як український бізнес може допомогти ветеранам почати нове життя.
У Пресцентрі УКМЦ презентували дослідження “Ветеранські ініціативи”, що стало точкою відліку для відвертої розмови про роль бізнесу у підтримці військових після повернення з фронту.
Під час пресконференції учасники обговорили, чому адаптація ветеранів на робочих місцях має стати невід’ємною частиною HR-стратегій, які помилки найчастіше допускають роботодавці та як великі компанії – зокрема “Інтерпайп” – уже впроваджують комплексні програми підтримки. Вперше оприлюднене інфографічне дослідження охоплює не лише результати опитування найбільших українських компаній, а й практичні кейси, поради військового психолога та HR-експерта, які можуть стати опорою для тих, хто хоче адаптувати робоче середовище до потреб ветеранів і ветеранкок — гідно, чутливо й ефективно.
“Інтеграція та адаптація ветеранів – це ті напрямки, в яких компанії не конкурують. Це та задача, яку треба вирішувати всім разом задля майбутнього України і задля наших ветеранів та ветеранок”, – наголосив Станіслав Шум, CEO Top Lead.
Заступниця міністра у справах ветеранів України Юлія Кіріллова розповіла, що якщо говорити про великий бізнес, то в середньому з одного підприємства може бути мобілізовано від 3-х до 8 тис. людей:
“Нещодавно ми були в одній із компаній, і там 3800 мобілізованих співробітників, 1000 з яких має досвід роботи від 5 до 10 років, ще більше тисячі – від 10 до 20 років стажу роботи на цьому підприємстві. Ми розуміємо, і бізнес розуміє, що їм потрібно створювати програми адаптації і повернення ветеранів на їхні робочі місця, тому що це високопрофесійні люди в своїй сфері, яких готувати, шукати нам буде набагато довше і набагато складніше. Тому ми маємо пропрацьовувати вже зараз свої політики повернення, політики роботи з цивільним колективом, який залишився і продовжив працювати для того, щоб наші галузі розвивалися і наша економіка рухалася”.
Юлія Кіріллова також додала, що, за різними підрахунками, і Держстату, і Мінекономіки, втрата працездатного населення складає від 5 до 7 млн. Це надзвичайно велика втрата для України.
“Тому для нас важливо не лише виграти війну, але і виграти мир. Тому що ветерани і ветеранки, які будуть повертатися після демобілізації в цивільне життя, складають велику частину нашого працездатного населення. Ну і, звісно, не потрібно забувати, що підтримуючи наших ветеранів і ветеранок, ми сприяємо обороноздатності країни, тому що ветерани і ветеранки навіть після нашої перемоги все одно залишаються оперативним резервом першої черги. І у разі виникнення нової війни, нових бойових дій, це перші люди, які стануть на захист нашої держави, так само як це і було в 2022 році”.
Світлана Парова, керівниця проектів з (ре)інтеграції ветеранів, “Метінвест”, поділилася інформацією про діючі проєкти для ветеранів. Зокрема про сервіс психологічної підтримки для всіх співробітників та членів їх родин “Метінвест разом”:
“У межах цієї програми ми почали проведення групових зустрічей “Побратим”. Це формат, в якому ветерани у супроводі досвідчених психологів спілкуються і діляться своїм досвідом інтеграції до цивільного життя. Також це не виключає можливості отримати ветеранам і індивідуальну консультацію на вибір військового або цивільного психолога і пройти курси психологічної реабілітації”.
Також підприємство організувало серію насичених ветеранських кемпінгів:
“Кемпінги проводяться на базі санаторію в мальовничому Закарпатті. У супроводі лікарів ветерани проходять медичні та оздоровчі процедури. З ними працює команда психологів, проводяться тімбілдінги, організуються екскурсії, є можливість поспілкуватись з досвідченим ментором”, – розповіла Світлана Парова.
Людмила Новак, директор з комунікацій “Інтерпайп” та кураторка корпоративної патронатної служби розповіла, що реінтеграція ветерана на підприємстві починається з дати мобілізації:
“Це базовий принцип компанії “Інтерпайп”. У нас в 2014-му році мобілізували 300 співробітників і ми починали нашу патронатну службу розгортувати саме в 14-му році. Тому ми маємо вже понад десятилітній досвід”.
На думку пані Людмили, про ефективність реінтеграції ветеранів на підприємстві яскраво свідчить той факт, що 80% співробітників, які були демобілізовані, вони лишаються працювати в компанії.
Вадим Галицький, керівник проєкту ПРОВЕТЕРАН в ДТЕК розповів, що від початку повномасштабного вторгнення на підприємстві було мобілізовано 5,5 тис. чоловік.
“У нас органічно з’явився такий інститут, як помічник ветерана, помічник захисника. Це власне люди, які підтримують зв’язок з тими, хто мобілізований, з тими, хто повернувся. Їхня задача стати таким єдиним вікном, містком, який має допомогти швидше пройти всі етапи при поверненні, допомогти поновити документи, пройти медогляд, розібратися з процесами…”.
За словами Вадима Галицького, на підприємстві існує ветеранська страховка. Перших 12 місяців після повернення ветерани, співробітники, які перебувають на службі, і члени їхніх родин отримують підтримку ментального здоров’я. В компанії працює 14 штатних психологів.
Розуміючи, що частина працівників повертається з фронту із серйозними втратами здоров’я, у ДТЕК почали дивитися в бік того, що можливо зробити на виробничих майданчиках, тобто з тим, що знаходиться за прохідною підприємства.
“Ми почали роботу по переосмисленню себе і створенню додаткових інклюзивних можливостей, більш відкритих, більш доступних на наших виробничих підприємствах. На жаль, в Україні немає такої значної експертизи у цьому питанні. Власне, у інклюзивності виробничих просторів. Нам досить важко було знайти підрядника, людей, які допомогли б нам пройти цей шлях і зробити перший пілотний аудит і напрацювати рекомендації, що ми можемо змінити. Тим не менше, ми цезробили”, – наголосив Вадим Галицький.
На виробничих майданчиках облаштували більш розширені дверні пройоми, пандуси, спеціальні яскраві позначки, які допомагають орієнтуватися.
“Ми розуміємо, що мало відкрити двері прохідної для ветерана, потрібно, щоб поріг не став бар’єром. І ще важлива річ, що ці зміни, які відбуваються на підприємстві, їх видно. І це не косметична історія, це сигнал. Сигнал, колективам про те, що ми змінюємося. І це сигнал ветеранам, що ми готуємось до їхнього повернення”, – запевнив Вадим Галицький.
Наприкінці пресконференції Станіслав Шум повідомив, що спеціально для цього дослідження організатори провели опитування серед ТОП-200 найбільших компаній зі списку Forbes. І з’ясувалося, що лише 45 найбільших компаній України мають політику щодо працевлаштування ветеранів.
“Це говорить про те, що це тема, яка дуже важлива і компанії лише зараз починають будувати ці політики. Питання щодо адаптації ветеранів, це дуже важливо. Як вже згадували сьогодні, важливо не лише виграти війну, а й виграти мир”, – підсумував він.
