6 червня у Будапешті відкрилась виставка «Голодомор – совєтський геноцид українського народу». Як вдалося організувати цю подію в країні, чий рівень відносин з Україною продовжує залишатись складним, в Українському кризовому медіа-центрі розказали представники Національного музею Голодомору-геноциду.
Перед тим, як розповісти деталі, завідувачка експозиційно-виставкового відділу музею Яна Гринько представила Платформу європейської пам’яті і сумління – міжнародну неурядову організацію, засновану у 2011 році за ініціативи Чеської республіки. Це мережа музеїв, меморіалів, освітніх центрів, інституцій, які займаються дослідженням, вивченням трагічного минулого Європи у ХХ столітті. Головна мета ініціативи – підвищення обізнаності про злочини тоталітарних режимів, особливо комуністичних.
На сьогоднішній день організація нараховує 68 учасників, серед них є і українські, зокрема Національний музей Голодомору-геноциду. Він приєднався до платформи у 2015 році.
«В попередні роки завдяки комунікаціям з Платформою та її членами ми мали можливість робити виставкові проєкти як про Голодомор, так і проекти Платформи, до яких долучалися. Таким чином намагалися вписати історію України в контекст загальноєвропейської історії», – пояснила Яна Гринько.
24 лютого минулого року Платформа публічно виступила із засудженням російського вторгнення на територію України і висловили підтримку Україні.
«Серед іншого до організації входить Комітет національної пам’яті Угорщини, і в перші дні війни мене як громадянку і працівницю музею обурила позиція Угорщини і мовчання Комітету. Я звернулася до Платформи з цим питанням. Ця країна теж пережила советську окупацію, тож має своє травматичне минуле і знає, що таке російська окупація. Мене швидко з’єднали з Комітетом національної пам’яті. Вони відразу відгукнулися з усіма словами підтримки, розуміння, пропозиціями співпраці. Дуже хотіли зробити виставку про Голодомор у Будапешті і змогли на 2023 рік її запланувати», – розповіла завідувачка експозиційно-виставкового відділу Національного музею Голодомору-геноциду.
У відповідь український музей запропонував дві виставки. Одну, присвячену тільки історії Голодомору у 30-і роки, та іншу – про зв’язки сучасної війни з тим трагічним минулим. Угорці обрали перший варіант. Українці підготували загальні постери про історію Голодомору так, щоб іноземці могли її зрозуміти. Комітет національної пам’яті зі своєї сторони доклав багато зусиль, щоб це перекласти угорською, організувати місце для експозиції.
«Ми знаємо, які в нас стосунки з Угорщиною. На наше переконання і на переконання Платформи було б важливо зробити якісь культурний проєкт для того, щоб людям нагадати ціну забуття злочинів минулого і розбудити їхню свідомість», – відмітила Яна Гринько.
Виставка відкрилася у центрі Будапешту. Зі слів кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника Національного музею Голодомору-геноциду Андрія Іванця, виставка працюватиме до 28 липня. Вхід безкоштовний, і враховуючи, що це район, де туристичний потік все ж таки існує, є сподівання на те, що її відвідають багато людей.
На відкриття був запрошений тимчасово повірений у справах України в Угорщині Іштван Балог. Серед інших цікавих гостей, які взяли участь у відкритті, була голова Товариства української культури, член Правління Світового Конгресу українців Ярослава Хортяні.
«Ні для кого не секрет, що серед європейських країн в України найскладніші відносини з Угорщиною, але такі зв’язки між інституціями і людьми допомагають встановлювати більш позитивні контакти. Ми бачимо, що серед угорців є чимало людей, які симпатизують Україні, підтримують її, розуміють, що відбувається сьогодні», – відзначив Андрій Іванець.
Чим для нас цікава Угорщина з точки зору теми Голодомору? Ця країна є другою в Європі, яка визнала Голодомор геноцидом. Це сталося ще у 2003 році. Тоді попри складнощі українській громаді вдалося пролобіювати це питання.
Провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду нагадав, що першою країною світу, яка визнала Голодомор геноцидом, була Естонія.