Необхідно приділяти більше уваги захисту персональних даних при використанні систем відеоспостереження. На цьому наголосили експерти під час обговорення в прес-центрі Українського кризового медіа-центру. Вони розповіли, що разом з перевагами встановлення систем відеоспостереження, такими як безпека та контроль, існують і ризики витоку персональної інформації, яка збирається і зберігається.
«Системи відеоспостереження стали частиною інфраструктури великих міст. Але зараз навіть в громадах є бажання встановити камери спостереження, мешканці самі звертаються до керівництва для того, щоб таке рішення було прийнято. Є позитивні моменти в цьому – зручність, безпека, допомога поліції у розкритті злочинів, рятувальники можуть ліквідувати надзвичайні ситуації швидше завдяки камерам тощо. Але є і ризики, яким мало приділяється уваги», – зазначила Уляна Шадська, юристка, консультантка міжнародних організацій та технологічних компаній з питань цифрового законодавства.
Вона пояснила, що камера спостереження – це пристрій, який збирає великий масив даних про інфраструктуру, як пересувається населення, техніка, в тому числі військова. Але є і персональні дані – будь яка інформація, яка прямо або опосередковано ідентифікує людину, що є певною мірою порушенням її прав.
«Міністерство внутрішніх справ бажає мати повний доступ до систем відеоспостереження, тому нам стало цікаво як це все влаштовано. Ми виявили, що є загроза захисту персональних даних. Тому ми хочемо, щоб влада більше приділяла уваги саме захисту прав людини в цьому плані», – наголосив Вадим Пивоваров, виконавчий директор Асоціації УМДПЛ.
Роман Романов, керівник програми «Права людини і правосуддя», Міжнародний фонд «Відродження», пояснив, що для багатьох людей відеоспостереження є синонімом відчуття безпеки. Проте зазначив, що чи так це – нема категоричної відповіді, і якщо говорити про розвинуте суспільство – має відбуватися робота з ризиками.
«Ми можемо виробити державну політику, яка б відповідала на питання – які гарантії захисту громадян мають бути, якими даними ми маємо ділитися, які технології є прийнятними», – уточнив він.
Інна Берназюк, представниця Уповноваженого у сфері захисту персональних даних Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини, підкреслила, що захист персональних даних має забезпечувати той, хто встановлює системи відеоспостереження. Захист має бути як юридичний, так і технічний. Олександр Лашко, координатор проєктів Асоціації міст України, також зазначив, що необхідно приділяти увагу роботі з органами місцевого самоврядування, з людьми, та пояснювати, що захист персональних даних – це дуже важливо.
«Для національної поліції дуже важлива довіра населення, тому встановлення відеокамер є одним з актуальних питань сьогодні. В плані правового врегулювання цієї теми вже робляться певні кроки», – додав Андрій Лабунь, начальник відділу аналітики та організації захисту персональних даних Управління дотримання прав людини НПУ.
Також під час заходу було презентовано посібник для посадових осіб органів місцевого самоврядування та підпорядкованих їм установ, в якому надано рекомендації по організації відеоспостереження із врахуванням права людини на приватність, а також представлено заходи, які необхідно провести для захисту персональних даних у системах відеонагляду. Рекомендації базуються на положеннях національного та міжнародного законодавства.
«Посібник присвячений питанням праву на захист персональних даних під час роботи систем відеонагляду. Він має теоретичну і практичну частини. Посібник є актуальним для органів самоврядування, які вже мають апаратні комплекси з великими базами даних. В ньому пояснюється як застосовувати закон, яка відповідальність, як контролювати цей процес, які ризики і як їх оцінювати», – розповіла Уляна Шадська, юристка, консультантка міжнародних організацій та технологічних компаній з питань цифрового законодавства.
Ознайомитися з посібником можна за посиланням.