Menu

Правозахисники фіксують зростання кількості арештів у Криму

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за І квартал 2026 року

У першому кварталі 2026 року в окупованому Криму зафіксовано 57 випадків арештів, 18 – щодо кримських татар. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року було зафіксовано 36 таких випадків (21), а у 2024 – 43 (25). Такі дані навів Кримськотатарський Ресурсний Центр, представляючи в Українському кризовому медіа-центрі Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за перші три місяця року.

Крім того, за звітний період зафіксовано 7 обшуків, 17 затримань/утримань і 17 випадків допитів, опитувань і «бесід». Загальна кількість арештів за І квартал 2026 року становить 57. Велика частина порушень з боку окупантів припадає на представників корінного кримськотатарського народу.

Правозахисна організація повідомила про щонайменше 23 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я. З них 20 – щодо кримських татар. За аналогічний період 2025 року було зафіксовано 17 таких випадків (12), а у 2024 – 13 (12).

У також міститься інформація про допити, про неналежні умови утримання в СІЗО і в’язницях, про порушення прав політв’язнів, незаконні військові навчання в окупованому Криму, пропаганду, порушення екосистеми Криму тощо.

Не в перше Центр долучив до звіту аналіз порушення прав люди на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областях. Цього разу йдеться про як мінімум 2 випадки затримання та 22 арешти.

Ілюстрацією злочинів окупаційної влади стали кілька прикладів, пов’язаних з історіями жертв системних порушень прав людини.

Олександр Осадчий — мешканець Кєфє (Феодосії), який усе життя жив і працював у Криму. У серпні 2023 року його затримали окупаційні силовики, після чого майже рік він перебував у повній ізоляції без зв’язку з родиною. Згодом його звинуватили у так званих «шпигунстві» та «державній зраді».

Брат Сергій розповів, що перша звістка про Олександра надійшла лише завдяки неофіційному дзвінку, після чого стало відомо про його утримання в СІЗО Акмєсджіта (Сімферополя). За цей час в Олександра суттєво погіршилося здоров’я. Він сильно схуд і сьогодні перебуває у важкому фізичному стані через умови утримання.

Священник, волонтер з Бердянська Віктора Бондаренко допомагав евакуйовувати людей із зони бойових дій, а після повномасштабного вторгнення продовжив рятувати мешканців окупованих територій, зокрема вивозив людей із Маріуполя та навколишніх населених пунктів. Попри переслідування, обшуки та перший арешт у 2022 році, він не припинив волонтерську діяльність. У травні 2024 року його повторно викрали, а згодом незаконно засудили до 22 років позбавлення волі.

Від час пресконференції донька Марія розповіла про критичний стан здоров’я батька та відсутність належної медичної допомоги, що становить пряму загрозу його життю.

Дружина незаконно утримуваного російською федерацією мера Голої Пристані Олександра Бабича Ольга підкреслила, що весь цей час родина живе між надією і відчаєм, отримуючи лише уривчасті свідчення від людей, які виходили з російських СІЗО, та не маючи жодного офіційного підтвердження стану чи місця перебування чоловіка.

«Ми системно і постійно говоримо, що нам потрібно звільняти не просто людей, а наші території, адже окупація є першопричиною воєнних злочинів і порушень прав людини. Тому ми маємо робити все, щоб ці території були звільнені. Водночас дуже важливо, щоб у людей, які залишаються в окупації, зберігалася віра. Саме тому серед обмінених мають бути цивільні — як сигнал для Херсонщини, Запоріжжя, Криму та інших окупованих територій, що держава про них пам’ятає, бореться за них і робить усе можливе для їхнього повернення», — відмітив Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.