Menu

Необхідно запровадити сертифікаційний іспит з української мови – експерти

Перспективи викладання та вивчення української мови як іноземної. УКМЦ 30.09.2020

Запровадження сертифікаційного іспиту з української мови, за результатом якого можна було б отримати документ міжнародного зразка, – нагальна потреба для України. Про це сказали учасники пресконференції на тему «Перспективи викладання та вивчення української мови як іноземної», організованої Українським інститутом та Національною комісія зі стандартів державної мови на платформі Українського кризового медіа-центру. «Запровадження сертифікаційного іспиту є нагальним питанням, але запровадженого іспиту немає», – наголосила Рімма Ель Джувейді, генеральна директорка директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти та науки. 

Учасники обговрення підкреслили, що запит на вивчення української мови за кордоном і як іноземної є. «Запит на вивчення української мови є. Але він не може бути аматорським. Потрібен сертифікат. Наша амбітна мета – стати членом  ALTE. Тоді сертифікат, який ми будемо видавати, буде сертифікатом міжнародного зразка і буде свідчити про знання української мови, як іноземної», – зазначила Орися Демська, голова Національної комісії зі стандартів державної мови.

«Українська мова як іноземна становить інтерес для української діаспори та середовища новітніх трудових мігрантів, іноземних студентів, які бажають бути носіями правдивих знань про мову і культуру України та дипломатичного середовища», – додала Ірина Ключковська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою.

Алла Польова, директорка Департаменту комунікацій та публічної дипломатії в МЗС, розповіла, що на сьогодні  існує 193 суботніх та недільних шкіл у всіх країнах світу, де викладається українська мова. «Вона викладається переважно аматорами. На жаль, сьогодні нема жодної повноцінної української школи за кордоном. Є лише онлайн школа, яка за кордоном не функціональна, бо вона викладає за українською програмою. Це не має жодного сенсу для дітей, які проживають за кордоном. Ці діти змушені навчатися в обидвох школах або обирату просто інозумну школу», – зауважила вона. 

Представниця МЗС сказала, що роль закордонних дипломатичних установ також полягає у підримці і популяризації української мови. У 2019 році було підтримано 164 проекти українських закордонних шкіл – фінансування суботніх і недільних шкіл та забезпечення їх матеріалами. Також для популяризації української мови активно працюють дві комісії – українсько-румунська та українсько-словацька.