Біль, стрес лишає в свідомості і на тілі шрами. Навіть, якщо вважаєш, що впорався, нічого нікуди безслідно не зникає, якою б дієвою терапія не була. У коли ми говоримо про дітей, не знаємо, де вистрелять ці травми. Таку думку під час презентації в Українському кризовому медіа-центрі практичного посібника “Як ти, сонечко? Як розмовляти з дітьми під час війни” висловила Олена Вєдєрнікова, засновниця мережі приватних шкіл, садочків та БО “Благодійний фонд Олени Вєдєрнікової”.
Вона переконана, що подібна література є надзвичайно важливою. Вона складена в наших реаліях з багатьох історій в алгоритм спілкування на живих прикладах. Ці технології, алгоритми, підходи, діалоги працюють. Це може принести багато користі не лише мамам, батькам, волонтерам а й взагалі українському народу, тому що саме нашім дітям потім передавати перемогу, і саме вони будуватимуть Україну.
«Людям потрібні люди, – підкреслила Олена Вєдєрнікова. – Тому вкрай важливо говорити. Тригером змін можуть бути лише інші люди. Якби ми не були цифровізовані, не ховалися за іграми, обставинами, дистанційними роботами, нам потрібні живе спілкування, живий голос, емоції. Штучний інтелект не замінить текст, який написаний живою людиною з помилками, комами, акцентами, можливо, не так поставленими словами».