На третьому році російсько-української війни роль Латинської Америки у ставленні до неї важко визначити одним словом. З одного боку, лунає засудження дій Москви. Це відмітили у підсумковій декларації форуму «Вільна Америка» представники 22 держав регіону. Час від часу подібні заяви можна почути і від національних лідерів. З іншого боку, в цих висловлюваннях вони намагаються підбирати слова, аби їх не звинуватили у симпатії до однієї зі сторін. Звідки така обережність? В Українському кризовому медіа-центрі, який ініціював Панельне обговорення “Латинська Америка у фокусі російської пропаганди”, вважають, що це результат активного використання Російською Федерацією потужного інструментарію – від дипломатії до безпосередніх інформаційних атак.
Учасникам зустрічі було важливо висловити думки щодо геополітичного значення російсько-української війни та її впливу на політичну ситуацію в Латинській Америці.
«Російська агресія проти України безперечно вплинула на політичний ландшафт в Латинській Америці. Там є кілька країн, які відкрито підтримують Росію. Є як нейтральні, так і такі, що мають визначену позицію щодо України. Тим не менше, є і внутрішні проблеми в Латинській Америці, які притягують всю увагу громадяни і урядів. Один з таких прикладів – дипломатичний скандал між Еквадором і Мексикою. Звісно, Росія намагається здобути якомога більше впливу в цьому регіоні і весь час заграє з так би мовити Глобальним Півднем, протиставляючи його Глобальній Півночі, і намагаючись створити все більше ліній розлому», – зазначив фахівець з питань Латинської Америки ADASTRA Fellow Олексій Откидач.
В той же час він звернув увагу на те, що країни Латинської Америки мають міцні зв’язки зі Сполученими Штатами і з країнами Євросоюзу, і, можливо, цей вплив Росії не настільки великий, як нас намагаються переконати. Латинська Америка має досить довгу історію традицію нейтральності відносно подій в інших регіонах Землі.
«Які країни з Латинської Америки можуть вирішити відвідати саміт миру в Швейцарії, який буде обговорювати можливості перспектив миру для України? Якою може бути позиція Бразилії як економічного лідера в регіоні?», – запитав в нього керівник Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа центру Володимир Солов’ян.
На думку Олексія Откидача, Україна докладе якомога більше зусиль для долучення Бразилії до цього саміту.
«Якщо нам вдасться схилити цю країну хоча б до якихось положень українського плану, то ми побачимо на рівні різних країн зміну позиції. Чилі та Аргентина можуть бути також присутні на саміті. Ми бачили, як президент Зеленський зустрічався з президентом Чилі і також має непогані особисті стосунки з президентом Аргентини Мілеєм. Є певні стосунки з президентом Еквадору. Я очікую, що Колумбія не залишиться осторонь і доєднається з метою посилення позиції свого лідера», – сказав він.
Швейцарський саміт виглядає чудовою можливістю перейти на сторону миру, консолідувати позиції на континенті, і тим самим вписати свої імена на цій сторінці новітньої історії. Адже все, що ми чуємо зараз – поодинокі, а подекуди суперечливі сигнали. Президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор критикує США за надмірну підтримку України. Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва закликає до створення аналогу “Великої двадцятки” для досягнення миру в Україні за участю країн Латинської Америки, Китаю та Об’єднаних Арабських Еміратів, а Президент Аргентини Хав’єр Мілей хоче провести саміт латиноамериканських країн, які підтримують Україну в її боротьбі з російською агресією.
Було б дивним, якщо б Росія не докладала зусиль для зриву саміту. Нещодавно у Державному департаменті США заявили, що для підриву підтримки України російський уряд фінансує кампанію дезінформації за допомогою ЗМІ по всій Латинській Америці. Через розвинені контакти в Аргентині, Болівії, Чилі, Колумбії, Кубі, Мексиці, Венесуелі, Бразилії, Еквадорі, Панамі, Парагваї, Перу та Уругваї Кремль продовжує поширювати дезінформацію.
Тим часом секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев обіцяє допомогу країнам Латинської Америки у протистоянні «спробами США втрутитися в їхні внутрішні справи», заявляючи, що Москва продовжить в рамках наявних засобів перешкоджати «втручанню у внутрішні справи країн, кампаніям з дискредитації їх законної влади, залякування їх населення і дестабілізації їх економік».
«Латинська Америка залишається важливою зоною миру, своєрідним острівцем стабільності. Для нас важливо, щоб дедалі більше країн регіону прагнули проводити незалежну політику», — відкрито говорить один з кремлівських яструбів.
Про те, як здійснюється цей вплив, розказав Іван Фечко, експерт Програми дослідження Латинської Америки та Карибського басейну Ради зовнішньої політики «Українська призма», яка досліджує Росію в цьому регіоні, і ті наративи, які вона там розповсюджує не тільки через ЗМІ, а також через методи культурної дипломатії.
«Говорячи про пропаганду, ми не можемо не згадати величезну машину Russia Today, «Супутник» та інші канали. Вони залишаються більш впливовими, ніж деякі західні ЗМІ, і мають аудиторію більше 30 мільйонів. Вони намагаються нав’язати ідею про те, що українці не є жертвами, що вони тільки прикидаються жертвами агресії. Представляють війну не як проти України, а як війну проти Заходу, висловлюють багато пропагандистських наративів», – відмітив експерт.
Одним з центрів пропаганди є російські посольства. Вони непропорційно великі. Їх персонал перевищує в 10 разів персонал українського посольства в тих самих країнах. Це свідчить про те, що там величезна кількість розвідників очевидно працює над поширенням російському впливу.
«Варто згадати і про культурну дипломатію Російської Федерації в регіоні. В них є величезні культурні організації – так звані Російські доми, які представляють Росію як величезного світового донора. Поширюючи російську культуру, переконують латиноамериканців, що ця війна обґрунтована і вони намагаються звільнити свої історичні території. Це відбувається через викривлення історичних і культурних реалій», – додав Іван Фечко.
А що думають з цього приводу латиноамериканські журналісти? Головний редактор відділу міжнародної політики аргентинського видання Clarin Марсело Кантельмі вважає, що найбільший російський вплив в Латинській Америці має прояв в трьох диктатурах. Це Нікарагуа, Венесуела і Куба. Інша країна, яка теж має суттєвий вплив у цьому регіоні, це Китай, однак, здійснює його завдяки інвестиціям.
«Наш внутрішній порядок денний дуже складний. Країни Латинської Америки мають багато проблем. Коли Лула переміг, усі думали, що тепер у нас є лідер, який зможе покінчити з цим безладом Але зараз це не дуже добре працює…В України немає грошей, і якщо вона не отримає зброю, не зможе перемогти у цій війні. Так. Я трохи цинічний, однак, дивлюсь на це як журналіст. Це більше, ніж війна між двома країнами. Це війна між двома системами, тому має таку високу ціну», – висловився редактор.
Деякі країни Латинської Америки все-таки висловлюють точку зору, яка не співпадає з російською і відхиляються від того, що намагається нав’язати Росія щодо заморозки війни із збереження її території, які вона окупувала в Україні. Це один з висновків, який зробили в Групі аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа центру.
Однією з тем обговорення стала оцінка можливостей України у допомозі країнам Латинської Америки протистояти російській пропаганді. Чи є в такій складній ситуації в України бажання та можливості долучитись до розробки відповідної стратегії?
«Звісно, що у нас немає таких ресурсів, як у Росії. Навіть у ситуації, коли багато країн наклали санкції, все одно у Росії є багато можливостей. Крім того, їй допомагають в розширенні дезінформації Китай та Іран», – визнав Іван Фечко.
Водночас він зазначив, що є багато груп громадянського суспільства, які намагаються встановити контакти з Латинською Америкою, журналістами, лідерами суспільної думки, різними установами.
«У нас є Український інститут, який багато робить для просування українських інтересів в цьому регіоні, – повідомив експерт. – В умовах нестачі коштів нам доводиться використовувати інші можливості співпрацювати. За підтримки США, Польщі, Латвії, Північної Македонії, інших країн можна організовувати якісь події в Латинській Америці. Вони можуть бути дуже корисними».
Підсумовуючи результати дискусії, Володимир Солов’ян наголосив, що Україна важлива для латиноамериканських країн.
«Я сподіваюсь, що ця зустріч покладе початок нашій взаємовигідній співпраці. Ми можемо робити якісь спільні дослідження, ділитися своїм досвідом, пояснювати, чому відбувається ця війна, розвінчувати пропаганду і російські наративи в Латинській Америці», – відзначив керівник Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа центру.
В заході взяли участь журналісти Ricardo Marcelo Cantelmi Pampillon, Clarin (Аргентина), Maria Jimena Duzan Saenz, podcast A Fondo (Колумбія), Natalia Viana Rodrigues, Agência Pública (Бразілія), Julio Guillermo Idiart, La Nacion (Argentina), Juan Camilo Merlano Poveda, Caracol TV (Колумбія). Всі вони – учасники престуру, що відбувся в рамках проєкту «Unfold Ukraine to Global South», який Український кризовий медіа-центр реалізовує у співпраці та координації з Open Society Foundation за фінансування Міжнародного фонду «Відродження».