У червні в Швейцарії було проведено перший Глобальний саміт миру. Його рішення підтримали 80 країн, проте, їх кількість могла б біти більшою, як би не зусилля Росії з тиску лідерів деяких держав так званого Глобального Півдня.
Сьогодні Україна підготувала нові пропозиції – План її перемоги у війни з Російською Федерацію, котрий представлено політикам у США. І знову Москва намагається перешкодити мирним зусиллям Києва по встановленню справедливого мира на території, що є невід’ємною частиною Європейського континенту.Які засоби впливу при цьому продовжують використовувати росіяни? Це питання лягло в основу експертної дискусії “Російська дезінформація на перешкоді справедливого миру. Глобальний вимір”.
На цей захід, ініційований Українським кризовим медіа-центром в рамках проєкту «Unfold Ukraine to Global South» у співпраці та координації з Open Society Foundation за фінансування Міжнародного фонду «Відродження», запросили учасників прес-туру до України, журналістів з Південної Африки, Сенегалу, Тунісу, Гани, Кенії, Індії, Мексики і Чилі.
На прикладі Венесуели можна констатувати російське вторгнення у Латинську Америку. Таких висновків дійшов експерт Програми дослідження Латинської Америки та Карибського басейну Ради зовнішньої політики «Українська призма» Іван Фечко.
«Путін підтримує різні диктатури в цих регіонах і це має вплив та веде до дестабілізації ситуації. Після того, як 28 липня було вкрадено результати виборів, всі побачили, що РФ була однією з перших, хто визнав Мадуро президентом. До цього українські журналісти показали, що Російська Федерація направляла викрадене зерно з окупованих територій України до Венесуели для того, щоб підтримати Мадуро під час потужної гуманітарної кризи, яка там відбувалася. Крім того, з початком протестів Москва направила групу «Вагнер» для того, щоб впорядкувати ситуацію», – розповів експерт.
Інші лояльні до Росії країни регіону – Куба та Нікарагуа теж використовують альянс з Російською Федерацією для того, щоб досягати своїх цілей.
Зі слів Івана Фечко, пропагандистські наративи РФ майже ті ж самі, що були 10 років тому, коли росіяни вторглись до України.
«Вони кажуть, що Російська Федерація воює з НАТО, а не з Україною, намагаються знайти фашистів, ставлять під сумнів легітимність українського уряду, дискредитують Збройні сили України. При цьому російські пропагандисти посилають різні меседжи для різних аудиторій. Для лівих вони фокусуються на антиамериканізмах, НАТО, зв’язках Радянського Союзу з іншими країнами. Для правих підкреслюють те, що Російська Федерація – це єдиний захисник ідеології у всьому світі», – сказав він.
В медійному плані російська пропаганда має на континенті потужний ресурс. «Супутник» та RT мають у Латинській Америці аудиторію у 14 мільйонів глядачів, і тому вони поширюють пропаганду, конкуруючи з глобальними телеканалами. Це, на думку експерта програми «Українська призма» має бути припинено.
Україна теж хоче доводити свою позицію світові, проте обирає інший інструментарій, пов’язаний, перш за все, з м’якою силою.
«Нам потрібно мати не тільки урядові зв’язки, а і міжособистісну горизонтальну дипломатію між людьми, експертну фахову дипломатію, а також культурну дипломатію», – підкреслив Заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв.
З цією метою лише за цей рік розпочато проєкти в Індонезії, Південній Африці, Бразилії. Зараз розпочинаються в Мексиці, Індії, Кенії. Ціль – більше розказувати про Україну, нинішню ситуацію, показувати українську культуру.
«Ми розпочали працювати з країнами Азії Африки та Латинської Америки для того, щоб посилити зв’язки між українськими митцями, науковцями, аналітичними центрами та нашими партнерами за кордоном. Для нас це перші кроки, коли ми спілкуємося один з одним прямо і безпосередньо не через якісь інші країни і якихось партнерів», – відзначив Алім Алієв.
Російська Федерація теж просуває культурну дипломатію, але що за ній криється? Заступник генерального директора Українського інституту розповів про три російські структури, діяльність яких, як виявилось, переслідувала ті ж цілі, що і російська пропаганда.
«Россотрудничество» – найбільша організація з найкращим фінансуванням. Це буквально російська державна агенція, яка має створювати позитивне бачення Росії через дипломатію.
«Пакс русія» є фундацією, яка була заснована як недержавна організація, однак фінансується фактично з державного бюджету. Вона втілює бачення російського миру і бачення еліт Російської Федерації, які підкреслюють унікальність російської світу через російську мову, ідеологію, культуру.
«Вже кілька десятирічь «Пакс русія» обґрунтовує експансіоналізм Російської Федерації, поширює консервативні бачення і прагне об’єднати тих, хто симпатизує росіянам за кордоном», – додав експерт.
Фонд Горчакова зосереджений на просуванні бачення Російської Федерації серед іноземної аудиторії через освітні та академічні програми. Він вибудовує мережу молодих фахівців, які можуть стати наступним поколінням політичних еліт. Їх навчають кремлівським наративам.
В Аліма Алієва запитали, які культурні навички використовує Україна, адже не можна все звести до війни і російської пропаганди? Що в культурному плані вона пропонує світу?
«Це не той підхід, коли ми просто приїжджаємо до іншої країни і кажемо, що наша культура неймовірна. Ні, ми кажемо, що наша культура настільки ж унікальна, як і ваша. Давайте спробуємо знайти точки, де ми можемо об’єднати наші культури. Якщо ми говоримо про важливість свободи та гідності і як це все працює в рамках культури, то для культури надзвичайно важлива стійкість. І це не лише питання цієї війни», – сказав він у відповідь.
Говорячи про багатокультурність, заступник генерального директора Українського інституту підкреслив, що належить до кримських татар, а вони відрізняються від українців, тому що мусульмани, мають власну мову, культуру і їх батьківщина – це Крим.
«Так, відчуваю себе кримським татарином, однак, політично я українець, оскільки це моя земля. Багато кримських татар нині служить в Українській армії, тому що ми боремося за свою землю і за своє бачення майбутнього», – додав він.
Ще однією темою дискусії стало роз’яснення іноземним журналістам мирних пропозицій України. Як зазначив з цього приводу Директор Мережі нових геополітичних досліджень
Михайло Самусь, Україна хоче представити своє бачення універсальних принципів складного миру по всьому світу, і не тільки в Україні.
«Ми розуміємо, що якщо погодимося з Російською Федерацією, піддамося, будемо продовжувати воювати з багатьма іншими країнами ще роками. Ця формула миру – це те, що має підтримувати сучасний порядок з кращим порядком і зручнішим порядком для всіх. У свою чергу План Перемоги – це дещо, що дозволяє нам доповнити цю формулу миру. Російська Федерація звичайно проти звичайно цього плану, і ще кілька країн протистоять цій мирній формулі. Північна Корея, Іран, Російська Федерація та Китай виробляють всю цю зброю. Тож давайте будемо чесними – якщо ми говоримо про план перемоги, то це, перш за все, потужний військовий компонент. Я не помилюсь, коли скажу, що сьогодні НАТО та США захищають Російську Федерацію, не Україну, тому що у нас немає дозволів стріляти в середину Росії», – визнав експерт.
В нього поцікавились, чому ж тоді Україна продовжує наполягати на далекобійних ракетах?
Михайло Самусь пояснив, що 90% військової інфраструктури здійснює воєнні дії в радіусі 300 кілометрів. Це типова доктрина проведення воєнних дій Російською Федерацію проти України.
«Якщо ми знищимо цю інфраструктуру, то в такому разі дійсно Російська Федерація може пристосуватися і рухатися, зміститися на 500 – 700 кілометрів від кордону з Україною. Але тоді вони не зможуть проводити воєнні дії, адже не зможуть поставити командні пункти і керувати операціями в Донецькій та Луганській області», – зазначив Директор Мережі нових геополітичних досліджень.
Ще одного напрямку культурної дипломатії торкнувся Володимир Солов’ян – керівник Групи аналізу гібридних загроз УКМЦ, яка готувала підґрунтя для всієї зустрічі.
«Вища освіта в цьому плані є потужним важелем. На жаль, після початку повномасштабної війни ми не можемо забезпечити умови для навчання студентів в Україні, і сьогодні вони навчаються онлайн. Тим не менш, хочемо перезапустити ці зв’язки зі студентами з Африки, з Індії. Раніше у нас було близько 21 000 студентів з Індії, які навчалися медичним наукам. Крім того, у нас було дуже багато студентів з Африки», – пояснив він.
Володимир Солов’ян переконаний, що враховуючи досвід України не тільки в військовій справі, але і в боротьбі з дезінформацією, дуже важливо передавати ці знання іншим.
«Україна має рухатися вперед, тому що ми маємо шалену кількість досвіду у цій сфері. Я думаю, що багатьом країнам в Африці та Латинській Америці цей досвід буде дуже корисним. Особливо в питаннях протидії дезінформації. Тож я думаю, що це був один з прикладів того, як Україна може взаємодіяти з журналістами. Таким чином ми можемо говорити не тільки про Україну, але також пояснювати взагалі, як працює дезінформація. Після цього ви самі почнете розуміти, як потрібно взаємодіяти і чому росіяни намагаються впливати, використовуючи інформацію як загрозу», – сказав наприкінці обговорення керівник Групи аналізу гібридних загроз УКМЦ.