1 грудня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася третя дискусійна панель «Період відбудови: ідеї, рішення, перші кроки» у рамках Форуму Інклюзивності.
Серед основних питання, які були обговорені зі спікерами, були наявні механізми контролю за реалізацією відбудови, які вже напрацювала держава, або планує це здійснити. Також обговорювали програму відбудови і перші кроки для відновлення інфраструктури на деокупованих територіях. Гості розповіли про те, чи буде мати нова інфраструктура надійні бомбосховища.
Анна Кінаш, керівниця відділу координації та моніторингу виконання дозвільних та реєстраційних функцій Департаменту сервісних послуг ДІАМ, розповіла про механізми контролю, які напрацювала держава.
«ДІАМ як центральний орган виконавчої влади взяв на себе абсолютну відповідальність за контроль у сфері будівництва. На жаль, через війну архітектурно-будівельний контроль припинився, на нього наклали мораторій, але зараз ми активно ведемо діалог про поновлення контролю. Перед прийняттям об’єкта в експлуатацію, ми дуже якісно оцінюємо його тематичну значущість — інклюзивність. Це наш червоний маркер. Якщо на об’єкті все ідеально, але інклюзивність не дотримана бодай за одним показником, такий об’єкт не може бути прийнятий в експлуатацію. Ми про це активно комунікуємо. Ті, хто подає заяву на отримання сертифікату, дуже добре розуміє, що відповідно до проєкту та укладеного законодавчого устрою, об’єкт має відповідати інклюзивним нормам», — підкреслила Анна Кінаш
Про Альбом архітектурних рішень розповіла Софія Брем, архітекторка Big City Lab. Цей посібник створювався в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської.
«Альбом архітектурних рішень ми розпочали ще до повномасштабного вторгнення. У ньому ми розробляли різні рішення щодо нашого публічного простору. Під час повномасштабного вторгнення ми змогли продовжити роботу над Альбомом, де уже прописували інформацію та рішення для періоду воєнного стану. Наприклад, яке світломаскування має бути, якого розміру підйомник чи інші засоби, які зроблять транспортування людей зручними. Одним із бар’єрів, з якими ми зіштовхуємось досі, це шелтери для людей з інвалідністю, які взагалі недоступні. Тому в нашому Альбомі ми також прописуємо ці поради та рішення. Цей Альбом ми створюємо так, щоб архітектор зрозумів людське різноманіття і цінності. Тому найперше ми розпочинаємо з цінностей, які є у безбар’єрності, універсальному дизайні тощо», — додала Софія Брем.
Ознайомитись з Альбомом архітектурних рішень можна тут.
Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, наголосила на тому, чи є плани заходів у держави на майбутнє, щоб активно впроваджувати доступність.
«Держава розпочала розробку плану заходів на впровадження безбар’єрності на 2023-2024 роки, де передбачено і зміни освітніх програм в університетах. Ще один важливий крок, який зробила Україна, це впровадження європейських стандартів будівництва. Сьогодні ми маємо імплементацію в Україні європейських стандартів. Ми повинні працювати над тим, щоб наші будівлі та споруди були зручними, і робити це в постійному контакті з людьми, заради яких це все. У цьому діалозі має народжуватись найкраще рішення», — сказала Тетяна Ломакіна.
Експертка ГО «Безбар’єрність» Ніна Мацюк поділилась планами щодо вивчення та аналізу в університетах теми доступності.
«Якщо ми говоримо про відбудову, то це все будуть робити конкретні люди: хтось проєктуватиме, хтось прийматиме рішення. Ми зараз співпрацюємо з Харківською школою архітектури, яка евакуювалась з Харкова у Львів, і де зараз проводить навчальний процес. Адже ми хочемо, щоб у нас були професійні архітектори, дизайнери. Люди, які розумілись на темі доступності і безбар’єрності. Саме тому ми інтегрували ці теми в навчальну програму ХША. Наша мета у цій співпраці — отримати архітекторів, яким не треба буде пояснювати про доступність, а які самі знатимуть, як проєктувати і будувати доступні об’єкти», — повідомила Ніна Мацюк.
Модераторкою третьої дискусійної панелі була Наталія Пархитько, операційна директорка Доступно.UA.
