Чергова зустріч у рамках спеціального проєкту «Геополітичні діалоги з Валерієм Чалим» почалось із хвилини мовчання. Після цього Голова правління Українського кризового медіа-центру підкреслив особливу значимість 1 жовтня: «Цей день важливий в історії українського козацтва – День Покрова. Але головне для нас, що це день захисників і захисниць України, і ми в першу чергу маємо згадати всіх тих, хто віддав своє життя за Україну».
Для розмови на найбільш актуальні питання зовнішньополітичного дискурсу Валерій Чалий запросив свого колегу – Надзвичайного і Повноважного Посла, Міністра закордонних справ України у 2014-2019 роках Павла Клімкіна.
В якій точці знаходимось?
На думку гостя, російське керівництво втратило динаміку з того моменту, коли час, як вони вважали, працював на них. І ця думка зараз поділяється багатьма, як серед західних політиків і експертів, так і незахідних. Сьогоднішня російська економічна реальність вже має проблеми з відтворенням інтенсивності як бойових дій, так і з фінансуванням внутрішніх програм. Простих способів без того, щоб чимось пожертвувати для того, щоб тримати економіку сталою, майже немає.
«Домовленість про те, що ціни на нафту не мають фундаментально зростати – одна з небагатьох стабільних змінних в сьогоднішній світовій економіці. Все це означає, що якщо для американської адміністрації Дональда Трампа час ще є, і він прекрасно розуміє, що час працює на нього в сенсі можливості розмовляти з російським керівництвом, то для Кремля ця логіка змінилася», – зазначив Павло Клімкин.
Валерій Чалий зі свого боку звернув увагу на зміну інформаційного наративу.
«Заяви, які прозвучали останніми днями, і, що саме дивно, в західній пресі – Україна може перемогти. До останнього часу дуже багато людей наполягало – України немає шансів. Орбан заявив в інтерв’ю, що Росія вже перемогла і Україні шансів немає. А тут раптом і президент США говорить, і вчора завзято виступав очільник Пентагону. Залишилось дочекатись кроків», – сказав він.
Як бути з транзитом російської нафти?
Екс-міністр вважає, що піднімати це питання однозначно потрібно, але спочатку необхідно вивчити, чи ми рухаємось шляхом отримання європейської підтримки і якогось рішення всередині ЄС, і як Україні нівелювати всі політичні ризики, або рухаємося юридичним шляхом.
«Розглядаючи це питання, я би не фіксувався тільки на юридичному аспекті. Тут є багато політики, політики як публічної, так і не публічної. Іноді нам всім приходиться приймати непрості рішення заради того, щоб більш важливі питання для України не блокувалися або не затримувалися», – пояснив свою позицію Павло Клімкін.
У відповідь на це співрозмовник запропонував спитати в пересічних українців, що їм важливіше – кроки на шляху євроінтеграції України чи перемога у війні?
«Вони вам скажуть, що перемога у війні. Ми розуміємо, що ця війна може перерости в європейську і тоді ми забудемо взагалі про всі ці питання і нарешті займімось тим, щоб зупинити війну в Європі, – наголосив Валерій Чалий. – І Україна, яка більше всього зацікавлена в цьому, зараз, таке враження, більш пріоритетним ставить післявоєнні питання. Стратегічне членство в Євросоюзі дуже важливо, але ж можна не дійти до цього членства»
Ситуація в Молдові та шлях в ЄС
Павло Клімкин зізнався, що очікував саме таких результатів парламентських виборів у сусідній державі, утім він закликав з обережністю розглядати подальші перспективи. Це він пояснив кількома факторами, і передусім російським впливом: «Сама по собі Молдова для них не так критична, як ми, оскільки ми екзистенційно важливі для російської міфології та ідеології, але в Молдові у них достатньо важелів. Я так розумію, що зараз в російських елітах відбувається перегляд цієї стратегії на певну перспективу, в тому числі і за зміною людей, які за це відповідають».
Що стосується оцінки дій керівництва республіки, дипломат назвав їх досить розумними і в якихось випадках навіть рішучими. Проте економіка в країні непроста, і від цього дуже багато залежить.
Валерій Чалий поцікавився думкою колеги про те, як рухатись Україні у переговорах про вступ до ЄС – одноосібно чи разом з Молдовою? Той відповів, що виступає за другий варіант та поділився баченням комунікації з українцями навколо питань євроінтеграції.
«Говорячи про Європейський Союз, я б не займався тим, що у нас люблять називати адвокацією. Я б просто казав про те, як ми маємо змінити своє життя. Угода про асоціацію – це одна двадцята від того, що зараз постане на порядку денному. І якраз я би пішов не від позитиву і не від негативу, а від тієї реальності, як ми маємо стати кращими для себе, а не для Європейського Союзу. І це непроста розмова. Для цього нам потрібні європейці, які би працювали з нами безпосередньо. І вони, до речі, хочуть це робити, але також не знають поки що, як це робити», – визнав Павло Клімкін.
Чи варто Україні продавати зброю?
Голова правління УКМЦ висловив скепсис відносно зацікавленості американців витрачати десятки мільярдів на купівлю українських дронів. На це колишній керівник МЗС заявив, що американці дійсно зацікавлені в купівлі не тільки досвіду і певних технологій, а і заліза в цьому контексті.
«І пов’язано це з тим, що нові концепції передбачають, що на полі бою буде застосовуватись значна кількість зброї, і не тільки високотехнологічна, а яка працює разом з високотехнологічною. Наприклад, платформи різних дронів. Це можливість застосування великої кількості на основі пов’язування в їх єдину систему за логікою єдиної стратегії. Завтра більшість дронів буде керуватися штучним інтелектом, і це вже пішло. Починаючи з наступного року навіть прості дрони будуть зашити в штучний інтелект», – уточнив Павло Клімкін.
Разом з тим він погодився, що 50 мільярдів доларів – велика сума навіть для високотехнологічної зброї. Якщо йдеться про такі суми, це програми навіть не середнього, а довгострокові в сенсі співпраці.
Висновки
Павло Клімкін: «Я бачу розвиток останніх плюс-мінус трьох місяців як реалістично-позитивний, точно не в негативну сторону. З багатьох речей, яких ми сьогодні торкалися, і з багатьох речей, яких ми торкалися. Чи вона буде стійкою- це поки що питання, яке знову-таки залежить від багатьох чинників. Тим не менше, реально приводів для однозначного песимізму, скажімо так, з червня, я не бачу».
Валерій Чалий: «Побачимо в наступні місяці, що отримує Україна в плані озброєнь, які рішення в Європі будуть сприйняті стосовно санкцій, ну і третє, що дійсно позитивно – це зміна риторики, що раптом почали вірити в перемогу України. Якщо за цим стоїть бажання допомогти Україні скоротити терміни до перемоги, я тільки двома руками за, але це вже, скоріше, покаже наступний рік».
