За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, за І півріччя 2024 року в окупованому Криму зафіксовано 51 обшук, 71 затримання/утримання і 63 випадки допитів, опитувань і «бесід». Загальна кількість арештів за І півріччя 2024 рік становить 92. Велика частина порушень з боку окупантів припадає на представників корінного кримськотатарського народу, і така практика набула на півострові системний характер. Про це на пресконференції в Українському кризовому медіа-центрі розповів голова правління організації Ескендер Барієв.
«Жителів Криму затримували за підозрою в причетності до заборонених у РФ організацій «Хізб ут-Тахрір», батальйоні імені Номана Челебіджихана, за дискредитацію зс рф тощо», – зазначив Ескендер Барієв.
Що стосується арештів, то 92 випадків 35 нових арештів, 21 вирок, 7 адмінарештів, 30 – продовження термінів утримання під вартою.
Також за звітний період зафіксовано щонайменше 23 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я, 21 – щодо кримських татар. Особливу увагу спікери звернули щодо ситуацій із політв’язнями Аметом Сулеймановим та Тофіком Абдулгазієвим, у яких суттєво погіршився стан здоров’я.
У звіті міститься інформація про допити, про неналежні умови утримання в СІЗО і в’язницях, про порушення прав політв’язнів, незаконні військові навчання в окупованому Криму.
Під час брифінгу представлена інформація і щодо порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Херсонської і Запорізької областей. Зі слів менеджерки з комунікацій КРЦ Тетяни Савчук, тільки за І квартал 2024 року КРЦ зафіксував як мінімум 17 випадків затримання, 17 арештів та щонайменше 1 обшук.
Крім того правозахисники звернули увагу на випадки катувань, погрози, незаконне призначення окупаційної влади, депортацію дітей, пропаганду, руйнування екосистеми регіону.
Тетяна Савчук підкреслила, що завдяки своєчасній реакції Кримськотатарського ресурсного центру вдалось дізнатися долю що не менше 80 людей, які були викрадені на території Херсонської та Запорізької областей після 2022 року.
Про один з випадків порушень прав людини у Криму розповів Азіз Умеров – брат політувʼязненої Леніє Умерової, яку затримали у 2022 році після перетину грузино-російського кордону нібито за порушення правил режимної зони та за відсутність російських документів. Згодом її звинуватили у «шпигунстві».
«Хочу наголосити на важливості такого збору інформації. Оскільки рф проводить системну політику залякування населення, яке є нелояльним до їхнього режиму. … За всіма цими цифрами, які були наведені, стоять чиїсь життя, долі, зокрема і життя моєї сестри Леніє Умерової, яка понад рік і 7 місяців тому намагалася потрапити в окупований Крим, щоб відвідати тата, який був хворий на невиліковну хворобу», – сказав він.
Ескендер Барієв наголосив на важливості своєчасного поширення інформації про порушення прав людини та воєнні злочини рф на окупованих територіях.
«Коли ми говоримо про стан здоров’я політв’язнів, коли порушуються їх права, коли їх катують і тд, то важливо, щоб у таких випадках була своєчасно надана інформація. Адже у такому разі можна швидко включити це у звіт, у заяви спецдоповідача чи інших механізмів ООН. Ці структури реагують на такі випадки. Це важливо, щоб щодо політв’язнів не було застосовано катувань. Дуже необхідно, щоб була чітка співпраця між політвʼязнями, їх родичами та правозахисниками, аби були ефективні реакції», – наголосив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру.
Він також додав, що результатами документування і збору інформації, які проводить Центр, користуються різні міжнародні організації.
«Нам дуже приємно, що нашими даними користуються Державний департамент США і Комісар з прав людини Ради Європи. Зараз налагоджуємо комунікації із співдоповідачем по Російській Федерації з прав людини», – повідомив Ескендер Барієв.