В Українському кризовому медіа-центрі за ініціативи Міністерства культури та стратегічних комунікацій та Міністерства у справах ветеранів відбулось перше публічне обговорення програми підтримки ветеранів засобами культури.
Директорка Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій МКСК Діана Трима презентувала План заходів з підтримки ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України через культуру на 2025–2027 роки, напрацьований Міністерством культури та стратегічних комунікацій спільно з Міністерством у справах ветеранів.
З її слів, заклади культури є помічниками у психосоціальному відновленні ветеранів, але в Україні досі немає рамкової державної програми, яка б зобов’язувала усі заклади впроваджувати такі заходи.
«Спільно з Мінветеранів ми напрацювали перелік заходів, які можуть стати базою такої програми. Ці заходи підібрані на основі позитивно втілених проєктів, але це не виключний перелік того, що може сфера культура», – повідомила Діана Трима.
Мета програми відновлення ветеранів через культуру полягає в реалізації комплексу взаємопов’язаних заходів, які сприяють підтримці ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих захисників і захисниць України шляхом поєднання зусиль центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій сфери культури різних форм власності, спрямованих на відновлення, соціальну адаптацію ветеранів, а також підготовку цивільних до розуміння прийняття ветеранів.
«Ми намагалися щоб мета максимально відображала всі ті напрямки з якими ми на плануємо і маємо задачу працювати. Для цього визначили шість цілей. Це професійна підготовка працівників сфери культури для роботи з різними категоріями ветеранів війни та членів їх сімей, соціалізація засобами культури, меморіалізація російсько-української війни, співпраця з реабілітаційними центрами і госпіталями, ветеранське мистецтво та інформаційна безбар’єрність», – пояснила Директорка Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій МКСК.
Стейкхолдерами програми визначені Міністерство культури та стретгічних комунікацій, Міністерство оборони, Міністерство у справах ветеранів, Міністерство економіки, Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти і науки, а також обласні та міські військові адміністрації.
Щодо подальших кроків, то при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій створять робочу групу, яка збере та опрацює пропозиції до Плану заходів з підтримки ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України через культуру на 2025–2027.
Про підтримку таких кроків з боку парламенту заявила перша заступниця Комітету ВРУ з гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич.
«Питання інтеграції ветеранів в суспільство, соціалізації через культуру є вкрай важливим. Через різноманітні форми комунікації ми теж напрацювали разом із ветеранами свої пропозиції, які уже артикульовані на кількох ветеранських форумах. 28 листопада у Львові відбудеться П’ятий міжнародний ветеранський форум, і окрему панель ми якраз і виділяємо для того, щоб проговорити потенціал культури, яка спроможна відновити духовний і ментальний потенціал ветеранів, та інтегрувати органічно у суспільство. Тому ваша ініціатива є вкрай потрібною», – сказала вона, звертаючись до Діани Трими.
Крім того, народна депутатка звернула увагу на необхідність активізувати громади, оскільки в них ще не створені структурні підрозділи і ветеранські хаби. Потрібно вибудувати вертикаль, яка би тісно комунікувала з ветеранами і глибоко знала про їхні проблеми.
Про те, які ключові засади ветеранської політики визначені профільним відомством, розповів заступник Міністра у справах ветеранів Фархад Фархадов.
«В нас є стратегія ветеранської політики, яка передбачає чотири основні складові. Перше – це підтримка здоров’я. Тут якраз і є культура і підтримка ментального здоров’я. Друге – робота з членами родин. Вони є першою локацією, куди повертається ветеран, і тому їх підтримка дуже важлива. Третє – економічна спроможність. Щоб ветеран міг повернутись до цивільного життя. Для цього розроблена система переходу від військової служби до цивільного життя. У цій системі культура є одним з найважливіших чинників, зокрема, у напрямку соціалізації ветеранів та взаємодії з громадами. І четверте – це нова культура пам’яті, яка напрацьовується в громадах. Маємо загиблих і бачимо, як громади вшановують і напрацьовують нові традиції. Вони виступили з ініціативою, щоб на державному рівні було узагальнено таку практику і законодавством на рівні Кабінету Міністрів Верховної Ради був затверджений відповідний перелік єдиних підходів до вшанування і увіковічення пам’яті військовослужбовців, котрі загинули в російсько-українській війні», – зазначив Фархад Фархадов.