В Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація звіту про проведення культурно-мистецького проєкту “Zincir/ланцюг – ланки пам’яті”. Він складався з трьох частин – виставкового проєкту «Кримськотатарська кераміка: спадщина майстрів», аудіовізуального проєкту «12 міфів про Крим» та освітнього лекторію «Історія та культура Криму».
«Це не перший проєкт, пов’язаний з кримськотатарською тематикою, але його особливість полягає в міждісциплінарності та крос-секторальності, коли громадська організація працює разом з державним підприємством «Кримський дім», музейними та освітніми закладами. Вдалось поєднати фундаментальні дослідження з громадською ініціативою, і як на мене, це новий такий продукт, що додає унікальності цій роботі», – відмітила керівниця проєкту, проджект-менеджерка Кримського інституту стратегічних досліджень, членкиня Експертної ради при Представництві Президента України в АР Крим Ельміра Аблялімова-Чийгоз.
Художній керівник проєкту, актор та режисер, директор державного підприємства “Кримський дім” Ахтем Сеітаблаєв подякував Український культурний фонд за надану підтримку і підтримку сталого розвитку українських митців.
«Заздалегідь дякую всім відвідувачам і небайдужим людям, які отримають надзвичайно позитивні емоції після зустрічі з нашим творчим доробком, і дуже радію тому, що державне підприємство «Кримський дім» безпосередньо бере участь в цьому проєкті», – додав він.
Зі слів, заступника виконавчого директора з проєктної роботи Українського Культурного Фонду Дмитра Решетченка, наступного року фундація продовжить програму підтримки корінних народів
«Вона буде точно не меншою, а в разі, якщо вдасться знайти партнерів, збільшимо кількість коштів на фінансування саме цього лоту. Сподіваємося на те, що продовження проєкту «Ланцюг» або інші не менш яскраві ініціативи про кримських татар – наших братів за Україну – будуть реалізовані», – зазначив Дмитро Решетченко.
Для художника проєкту, консультанта з освітнього лекторію Дмитра Доценка, тема Криму раніше була сліпою зоною. Він вважає, що коли йде війна, кожен зосереджений на тому, що він бачить попереду, але іноді речі, які нас оточують, мають таке саме значення, а подекуди й більше.
«Я відкрив Крим по-іншому, – зізнався він. – До цього був набір певних стереотипів. З часом зрозумів, що знаходився під впливом російських наративів, ціль яких було як раз перемістити мене в сліпу зону, зробити кримськотатарську культуру настільки віддаленим, незрозумілим, чужим».
Початком проєкту став арт-бук «Кримськотатарська кераміка». Декілька років тому митець-кераміст, голова ГО El Cheber Рустем Скибін провів дослідження, після чого вирішив зробити аудіо візуальний матеріал, який, з одного боку, складався б з артефактів, з іншого – з видання арт-буку. Так він став куратором виставкової частини проєкту та освітнього лекторію.
Деміфологізація історії Криму в контексті кримських татар була одним з головних завдань, які поставили перед собою організатори.
«Спочатку ми думали про 12 міфів, які створювала Росія протягом останніх століть. Насправді їх дуже багато, і по мірі того, як зростав зворотний зв’язок, щось змінювали, виникали нові теми. В деяких моментах ходили по тонкому льоду. Треба було правильно передати посил, зробивши відсилку до першоджерел», – відзначила кураторка аудіовізуальної частини проєкту, освітнього лекторію та консультантка з історичних наративів, журналістка, історикиня Гульнара Абдулаєва.
“Zincir/ланцюг – ланки пам’яті” не розірвати. В цьому впевнений менеджер проєкту Ерол Велієв. Високою оцінкою проведеної роботи він назвав запрошення від багатьох міст України.
«Виставку дуже хочуть побачити у Львові, Івано-Франківську, Запоріжжі. Отже, можливо, дійсно є сенс поїздити з країною», – сказав наприкінці Ерол Велієв.