Завдяки робочій групі, створеній при голові Одеської обласної військової адміністрації в Одесі перейменовано більше восьми десятків вулиць. Про це на пресконференції, присвяченій ситуації з деколонізацією в цьому місті, розповів юрист, представник громадської організації “Історія. Культура. Демократія” Артем Карташов.
Він навів приклад нових топонімів, що з’явились у тому числі у центральній частині Одеси.
«Вулиця Буніна названа на честь дисидентки Ніни Строкатої. Вулиця Жуковського тепер носить ім’я діяча ОУН, диссидента, мовознавця Святослава Караванського. Також є такі унікальні топоніми, як площа Трибуни героїв, присвячена всім ультрас, які загинули під час російсько-української війни. Вулиця Ільфа і Петрова стала вулицею на честь Сім’ї Глодан – родини одеського пекаря Юрія, яка мешкала у житловому комплексі “Тірас”. У квітні 2022 року через російський ракетний удар у квартирі загинули його дружина Валерія, тримісячна донька Кіра та теща Людмила», – пояснив Артем Карташов.
В процесі деколонізації важливо не просто перейменовувати вулиці чи зносити пам’ятники, а заміщувати іменами, які пов’язані з українською ідеологією. До цього закликав доктор історичних наук, професор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Олександр Музичко.
«Я абсолютно далекий від думки, що робота завершена. Більше того, ситуація дуже заплутана. Чесно кажучи, в мене ніяк руки не дійдуть з’ясувати, чому так сталося, що після того, як ми уже багато чого перейменували, міська комісія продовжує перейменування. Нещодавно назвали вулицю Джинестрівська, Врубеля, інших багато назв. На відміну від наших перейменувань, де ми ставили так за мету наситити одеській простір діячами українського національного руху не десь на задвірках, а саме в центрі міста», – сказав він.
Науковець вважає, що є дуже багато українських діячів, яких треба було б вшанувати. Натомість, є дуже багато вулиць з дуже дивними назвами.
«Назви вулиць мають носити ті люди, які мають дуже велику вагу і дуже велику роблять справу в програмуванні населення на український світогляд, тому що це українське місто», – переконаний Олександр Музичко.
Значну роль у підтримці деколонізаційних процесів в Одесі відіграє громадський сектор. Про те, що робиться в цьому плані громадською організацією «Робимо вам нерви», розказала Катерина Мусієнко.
«Наша задача – привернення уваги суспільства. Ми проти того, щоб це питання заминалося для «ждунів», які чекають, що, можливо, зміниться режим і нічого їм знімати там не доведеться», – відмітила активістка.
Цю роботу організація проводить завдяки різноманітним акціям та перформансам. Зараз увага фокусується навколо Пушкіна, якого в організації називають величезною онкологічною пухлиною, та промоцією нової дати заснування міста.
Говорячи про перспективи цієї роботи, Катерина Мусієнко зазначила підключення до неї як молоді, так і людей у віці 50 плюс: «Це не просто небайдужі громадяни, яким болить. Наша влада дуже любить діалог, але односторонній чомусь. Вони люблять слухати громаду, але до громади не говорити. І наша головна задача зараз, окрім перейменувань, це ще популяризація вже діючих назв. Замало перейменувати 80 вулиць в Одесі. Маємо транслювати ці перейменування».