“Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю”. (Іван Пулюй)
У прес-центрі УКМЦ відбулася розмова про видатну постать Івана Пулюя – українського фізика, електротехніка, винахідника та публіциста, який також зробив величезний внесок у переклад Біблії українською мовою.
“Такої величі, такої глиби, як був наш Іван Пулюй, вчений, українець, патріот, напевно дуже важко знайти в історії та культурі інших народів”, – переконаний Василь Шендеровський, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, доктор фізико-математичних наук, історик науки.
Він розповів, що цими днями українська наукова спільнота вшановує 180 років пам’яті цього великого вченого кінця XIX – початку XX століття. Також у ці дні виповнюється 110 років його унікальної публіцистичної книги “Україна і її міжнароднє політичне значення”.
“Те, що він написав в цій книзі, дійсно було нам засторогою від тої біди, яка триває зараз в Україні”, – переконаний Василь Шендеровський.
На думку науковця, протягом трьох десятиліть ім’я Івана Пулюя поверталося і на сьогодні написано дуже багато матеріалів, досліджень життя і наукової діяльності цього чоловіка. І зусиллями українських науковців, які просували ім’я цього видатного вченого, воно відоме зараз усьому світові.
Іван Франко називав його “самоцвітом українського народу”.
А у 2023 році міжнародний астрономічний союз, який присуджує імена малим планетам, надав ім’я Івана Пулюя одній із планет.
Зрозуміло і логічно, що за радянського союзу ім’я Івана Пулюя приховувалося.
“Він зробив серйозний вклад у світову науку. Зокрема він був творцем такої науки, як електродинаміка, він дуже багато зробив для реалізації і епохального відкриття невидимих Х-променів без яких сьогодні складно уявити наше життя”.
Зокрема Василь Шендеровський переконаний, що німецький вчений Рентген ймовірно користувався “лампами Пулюя” при відкритті Х променів.
Вчений ім’ям якого зараз називають променеве дослідження у медицині, опублікував у 1895 році повідомлення “Про новий тип променів”, де йшлося про Х-випромінювання. Проте, аж за чотирнадцять років до того вже існувала “лампа Пулюя”, яка випромінювала такі промені.
Коли Іван Пулюй у листі запитав Рентгена, чи той використовував його лампи, німецький вчений нічого не відповів...
За словами науковця, усі 30 років дуже тяжко доводилося повертати ім’я Івана Пулюя. Перепони на цьому шляху ставили навіть українські вчені, а також опиралися на державному рівні.
“Іван Пулюй був настільки великим фізиком, і причетним до епохального відкриття, але він розумів важливість майбутнього науки і культури через збереження української мови в цілому, так і наукової мови”, наголосив Василь Шендеровський.
“Українська земля дала дуже багато світовій науці та цивілізації. Пулюй є просто найбільш характерним самоцвітом, який проявив свій талант в різних галузях і долучився до формування дискурсу не лише у фізиці, а й в прикладних галузях як електротехніка, світлотехніка. Також він був перекладачем, вводив українську мову не лише в побут, а й в духовне життя, у науковий процес. Саме його праці, видані в науковому товаристві Шевченка започаткували український науковий дискурс”, – переконаний Юрій Скоренький, Доцент кафедри фізики Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
Іван Пулюй брав участь у першому повному перекладі Біблії на українську мову разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким.
Також у обговоренні видатної постаті Івана Пулюя брав участь Василь Дунець, заступник директора з розвитку центрів науки і міжнародних стратегічних проєктів Національного центру «Мала академія наук України», кандидат політичних наук.
Повну версію обговорення дивіться у відео.
