Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов публічно прозвітував про роботу Укрдержархіву, архівних установ і спеціальних установ страхового фонду документації у 2024 році та оголосив пріоритети на 2025 рік.
Він зазначив, що законодавством визначено обов’язковість керівників центральних органів виконавчої влади звітувати про роботу за попередній рік. Але, за його словами, для державної архівної служби це не тільки обов’язок, це частина філософії роботи.
“Ми сповідуємо принципи транспарентності відкритості та доступності, для того, щоб всі могли розуміти за якими принципами та пріоритетними напрямами ми рухаємось”.
Анатолій Хромов зазначив, що за цей рік майже всі показники, які були заплановані, виконані, а більшість перевиконані.
“Україна залишається одним із світових лідерів по оцифруванню і удоступненню архівів. Україна, відповідно до міжнародних досліджень, цілком відповідає європейським політикам доступів до ретроспективної інформації, – наголосив голова Держархіву.
У 2024 році Держархівом запропонавано Міністерству юстиції 17 проєктів нормативно-правових актів (1 законопроєкт, 2 рішення Кабміну і 14 наказів Міністерства юстиції)
“Одним із ключових документів, який ми ухвалили це Стратегія захисту документальної спадщини як запоруки збереження національної ідентичності та державності на період до 2027року”. Він закладає основи розвитку нашої галузі на найближчу перспективу”.
Анатолій Хромов розповів, що минулого року, за результатами експертизи цінності, до національно-архівного фонду долучили 638 нових одиниць зберігання.
У частині ремонту та реставрації документів усі плани на 2024 рік було перевиконано.
За словами голови Держархіву, Україна ймовірно є лідером у світі по кількості оцифрованих архівних документів.
“Ми продовжуємо зростати у темпах оцифрування. У 2023 році Україна з показником в 21 млн цифрових копій офіційно стала другою країною в світі по темпам оцифрування, а в 2024 році ми перевищили себе, і загальна сума сканкопій та описів документів складає понад 34 млн копій. Це дуже близько до першої позиції у світі”.
Лідером по оцифруванню серед регіонів є Державний архів Полтавської області. Майже 40% всього архіву регіону оцифровано.
Задля ефективного інформування Держархів значну увагу приділяє якісному піару, часто виходить у медіа і займається максимальним поширення інформації про важливість архівної справи.
Також розвивають електронні ресурси Держархіву.
“Одним із серйозних партнерів, який реалізує оцифрування і доступ до оцифрованих документів є проект благодійного фонду Меморіалу Голокосту “Бабин Яр”. Вони співпрацюють із 18 державними архівами і представили у себе на сайті в онлайн доступі понад 6 млн цифрових копій про події Другої світової війни, перебіг Голокосту на території України та інші аспекти життя українсько-єврейського населення під час Другої світової війни та повоєнний період”.
Держархів активно розвиває міжнародне співробітництво. Підписують угоди із різними архівами задля обміну інформацією.
Архіви також продовжують виконувати запити, які надходять від користувачів.
Постійні користувачі займаються генеалогічними або тематичними дослідженнями, як науковці, журналісти іт.д. Для них ми оцифровуємо найзапитуваніші документи.
Проте більшість зпитів – це запити майнового або соціально-правового характеру. Люди звертаються за підтвердженням пенсійного стажу, про право володіння якоюсь власністю. Такі користувачі зазвичай один-два рази звертаються за подібними запитами”, – розповів Анатолій Хромов.
Зайого словами, за 2024 рік державні архіви провели 1140 виставок різних форматів, як традиційних, так і онлайн.
Голова Державної архівної служби України озвучив пріоритети установи на 2025 рік.
“Ми плануємо продовжити формування та збереженості національно-архівного фонду, як складової світової культурної спадщини, – наголосив він”.
Також Держархів продовжить розвивати відкритість до архівів та нарощувати темпи цифровізації.
Із повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням.
