Напередодні завершення навчального року Український кризовий медіа-центр влаштував експертне обговорення для того, щоб з’ясувати які результати, очікування та досвід принесло дистанційне навчання дітей з короткостроковими поверненнями до шкільних класів протягом року.
Сергій Горбачов, Освітній омбудсмен, підкреслив, що карантин завдав помітних втрат по системі освіти. За його словами, хоча мінуси від дистанційного навчання переважають – також воно принесло і позитивні зміни. Серед них неочікуваний зріст компетенції вчителів, які були змушені опанувати нові технології та можливості для дистанційного навчання, а також настання розуміння з боку батьків, що школа – це не «камера схову» для дітей і навчати дійсно важко. Серед помітних негативних аспектів Сергій Горбачов зазначив щодо загострення недосконалостей освітнього законодавства. Наприклад, відомі випадки коли вчителі були зобов’язані ходити на роботу навіть коли учнів нема у школі, а також примусове оформлення відпусток.
«Велика вага має бути надана оцінці ситуації, щоб правильно зрозуміти з чим ми маємо справу. Ми розуміємо, що карантин приніс і негативні, і позитивні наслідки. Проте, до цього часу ми не маємо достовірної інформації про те, що сталося і говорити про конкретні втрати дуже важко», – підкреслив він.
Тетяна Вакуленко, заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти, розповіла, що наразі проводиться загальнодержавний моніторинг якості освіти серед учнів 4 класів. Його результати будуть відомі на кінець календарного року. Щодо учнів старших класів, то такого моніторингу ще не проводили. Тетяна Вакуленко наголосила, що результати ЗНО не є показником якості освіти і за ними не можна з’ясувати як карантин вплинув на знання.
«Не всі випускники шкіл взяли участь у ЗНО. Ми не знаємо які це верстви населення – ті хто не бажає отримувати вищу освіту чи ті, хто хоче її отримати в іншій країні. Лише спеціальні моніторинги якості освіти можуть сказати про неї. Загалом, у всьому світі, такі моніторинги говорять про негативний вплив дистанційного навчання на якість освіти», – пояснила вона.
Найдраматичніший вплив карантину, за словами Тетяни Вакуленко, здійснюється на учнів молодших класів, які мають навчитися саме вчитися і поки що їм складно зрозуміти що таке цифри, що таке слово, яка різниця між ними. Також негативні втрати помітні серед дітей, чиї батьки не мають вищої освіти. Такі батьки менше приділяли уваги навчанню дітей.
Мирослава Товкало, керівниця освітніх програм КМДШ, розповіла про карантинний досвід приватних шкіл і зауважила, що незважаючи на кращу матеріально-технічну базу, високу мотивацію батьків та персональну роботу вчителів з учнями проблеми є. Вона підтвердила, що найпомітніше дистанційне навчання негативно вплинуло на учнів молодших класів.
«Хоча ми були в кращій ситуації, коли діти повертаються з онлайну в офлайн – радості і дітей, і батьків, і вчителів нема меж. Ми проводили власні моніторинги. Ми робимо це тричі на рік. Їх результати показують, що ми маємо найгіршу ситуацію з результатами навчання у початковій школі. Результати учнів підліткового віку майже не змінилися. Багатьом навіть було легше навчатися вдома», – розповіла вона.
Сергій Данилов, нейрофізіолог, канд. біол. наук, СЕО нейотехнологічної компанії Beehiveor, відмічає характерні для дистанційного навчання проблеми з прокрастинацією, тайм менеджментом та контролем поведінки і визначає загальна таку проблему з онлайн навчанням, як відсутність швидкого фідбеку від вчителя.
«Зараз ми працюємо над грантом на розробку програм для оцінки того як людина працює онлайн, читає та сприймає інформацію. Нещодавно ми опитували вчителів щодо сприйняття дітьми матеріалів онлайн. Більше 70% серед 100 людей сказали, що близько 25% дітей не мають відповідних навичок читання навіть у старших класах», – поділився він.
Любов Гарбаренко, заступниця голови Профспілки працівників освіти і науки України, наголосила, що дистанційне навчання стало викликом для працівників сфери освіти і зараз Профспілка приділяє багато уваги захисту прав вчителів.
«Наше завдання як профспілки – підтримати наших працівників в складних умовах. Ми тісно працюємо з Міносвіти і ми спільно написали звернення щодо умов оплати праці в умовах карантину і дистанційного навчання. Головне було залишити за працівниками сфери освіти робочі місця. Педагогам працювати в таких умовах дуже складно», – сказала вона.
Спікери погодилися з тим, що рішення надати пріоритет вакцинації працівникам освіти – дуже правильне, адже ризик вчителя захворіти в багато разів більший ніж у учнів, з огляду на вік та кількість соціальних контактів.
Однією з особливостей навчального року також стало скасування ДПА після 4 і 9 класу, а також можливість відмовитися від складання атестації для 11 класу. Експерти зазначили, що це вимушений, але і логічний крок, адже оцінювати знання можна тоді, коли система на 100% справляється з забезпеченням рівних умов для всіх здобувачів освіти. Якщо ж взяти до уваги нерівномірність успішного подолання викликів пандемії – оцінювати знання не варто.