У 2023 році Українським Червоним Хрестом було започатковано наукове дослідження з первинної допомоги, яке було спрямоване на вивчення можливостей надання допомоги людьми, які самі постраждали, зокрема з ампутаціями.
Як відзначив президент організації Микола Поліщук, ця ідея виникла після збільшення навантаження на загонах швидкого реагування та першої допомоги.
«Ми побачили, наскільки важливою є кількість людей, здатних надавати допомогу. Тоді замислилися: як зробити так, щоб людина, яка постраждала внаслідок травм, могла надати допомогу не лише іншим, а й самій собі. І дійшли висновку, що навіть люди з ампутаціями можуть ефективно надавати допомогу як собі, так і оточуючим. У цьому контексті ми звернулися до основ нейробіології. Відомо, що у стресових ситуаціях людина часто розгублюється. Водночас існують підходи, які дозволяють навчити людину долати цей стан і діяти ефективно», – розповів Микола Поліщук.
Після того, як вдалося знайти ресурси для проведення дослідження і для його фінансування, тривала робота з людьми, які зазнали травм.
«Ми переконалися: кожна людина, незалежно від свого стану, може надати допомогу як собі, так і іншим. Перші результати дослідження презентували на вузькопрофільних конференціях в Україні. Згодом, після отримання вагомих результатів, нас почали запрошувати на міжнародні конференції», – додав президент Українського Червоного Хреста.
Керівниця напрямку першої допомоги Українського Червоного Хреста Надія Ямненко пояснила, що партнерами в цьому дослідженні стали звичайні люди, які проходили або завершували лікування та реабілітацію. Дехто вже користувався протезами, інші — пересувалися на кріслах колісних. Вони чесно ділилися з нами зворотним зв’язком про те, що є можливим, а що — ні.
«Ми прагнули бути відкритими, однак мусимо визнати: у нас також існували певні стереотипи щодо можливостей людей. У ході дослідження з’ясувалося, що обмеження значною мірою умовні — люди можуть набагато більше, ніж прийнято вважати. Потрібно лише знайти відповідний метод, індивідуальний для кожного», – підкреслила вона.
В Українському Червоному Хресті відмітили важливий досвід співпраці з УТОС у Києві та Житомирі, чиї представники відверто ділилися зворотним зв’язком і допомогли краще зрозуміти, що означає жити, орієнтуючись на дотик.
«Результатом цієї роботи стало дворічне клінічне дослідження з офіційним статусом, яке має наукові публікації, розрахунки та практичні напрацювання, зокрема корисну модель для системи охорони здоров’я. Також було підготовлено довідник і представлено результати на конференціях різного рівня — як національного, так і міжнародного. Для мене особливо важливо, що Український Червоний Хрест не лише говорить про інклюзію, а й втілює її на практиці. Ми створюємо безбар’єрні навчальні простори та тренінгові центри, де кожна людина може отримати необхідні знання та навички. Ми відкриті до поширення наших напрацювань і методології. Особливо цінним є те, що ми не лише навчаємо людей з інвалідністю навичкам першої допомоги, а й залучаємо їх як інструкторів. Адже підхід «рівний — рівному» є надзвичайно ефективним», – наголосила Надія Ямненко.