Menu

Розробити теорію змін! В УКМЦ обговорили боротьбу з корупцією за участі міністрів, НАБУ та міжнародних партнерів

Українська антикорупційна теорія змін: уроки та перспективи. Частина І. УКМЦ 29.11.2021

29 листопада у прес-центрі УКМЦ відбулася конференція “Українська антикорупційна теорія змін: уроки та перспективи”, організована Центром протидії корупції. Захід був присвячений оцінці досягнень антикорупційної боротьби України та обговоренню планів на наступні п’ять років. 

Член правління ЦПК Олена Галушка презентувала меморандум “Українська антикорупційна теорія змін”. Це підсумок реформ в Україні у боротьбі з корупцією з погляду інсайдерів, а також збірка практичних ідей, які можуть бути корисними лідерам з перехідних демократій, які мають підготуватися до вікна можливостей у своїх домівках, або міжнародним партнерам – для планування своєї діяльності в інших країнах, які стикаються з подібними проблемами, як Україна.

У записці пояснюються три стовпи української антикорупційної теорії змін – рушії реформи, до яких належать організації громадянського суспільства, журналісти-розслідувачі та міжнародні партнери. Узагальнені також дві цілі реформ: повна прозорість, яка є основою для запобігання корупції, та ефективна система кримінального правосуддя. 

Після презентації відбулися три панельні дискусії.

Народний депутат Ярослав Юрчишин відкрив першу дискусію щодо наступних п’яти років антикорупційної реформи. Він наголосив на важливості подальшого зміцнення інституційно новозбудованих агенцій. 

“Ми повинні направити реформаторський імпульс і в інші сфери, як-от цілісну судову реформу та реформу Служби безпеки України”, – сказав Юрчишин. 

Він також наголосив на нагальній необхідності боротьби з олігархами, але існуючі механізми, як-от Антимонопольний комітет України чи національні регулятори в сферах енергетики та ЗМІ, неефективні, тому їх потрібно реформувати.

Артем Романюков, співзасновник ініціативи SaveDnipro, та Олександра Губицька, редактор “Наші гроші.Львів”, поділилися точкою зору місцевих акторів реформ. Обидва наголосили, що відкритість державної інформації дає активістам та журналістам потужні інструменти моніторингу та нагляду, але державні контролюючі органи, як-от система державного аудиту, яка має контролювати сферу державних закупівель, не виконують належним чином свою роботу. 

Спікери також наголосили, що децентралізація принесла місцевим громадам багато коштів та користі, що також спричинило децентралізацію корупції. Це робить потребу підтримувати та інвестувати в місцевих суб’єктів реформ і охоронців пріоритетом.

Керівник групи підтримки України при Європейській комісії Френк Пол сказав, що для ефективної боротьби з корупцією має бути забезпечена невідворотність покарання без винятків. Серед пріоритетів подальшої реформи він назвав криміналізацію контрабанди та впровадження реформи адміністративного процесу. 

“Ми також повинні посилити конкуренцію та систему контролю, щоб зменшити олігархічний вплив на зосереджених ринках”, – додав Пол. 

Він також зазначив, що необхідно збільшити підтримку громадянського суспільства та незалежних ЗМІ.

Відповідаючи на питання про те, як краще підтримати місцевих суб’єктів реформ, Романюков підняв потребу найбільш досвідчених ОГС у наставництві та обміні своїми знаннями, досвідом та адвокаційними навичками, навичками спілкування з новоствореними та місцевими партнерами.

Губицька розповіла, що в регіонах, де “Наші гроші” не мали місцевих редакційних колективів, вони найняли окремих журналістів та навчали їх. Таке наставництво проводилося систематично протягом певного періоду часу. За словами Губицької, це мало більший вплив, ніж спорадична співпраця, яку вони також пробували.

Юрчишин наголосив, що введення персональних західних санкцій проти корупціонерів може бути корисним для підтримки темпів реформ як їхнього грошового парку у фінансових системах розвинених країн. Як приклад він нагадав про санкції проти олігарха Коломойського, які США запровадили на початку цього року.

Далі відбулася бліц-розмова щодо діджиталізації з Михайлом Федоровим, Віцепрем’єр-міністром, Міністром цифрової трансформації України. Міністр Федоров пояснив, що з моменту запуску в 2019 році міністерство активно боролося з корупцією. Цифровізація стала ключовим інструментом захоплення корупційних схем на мільйони гривень. 

“Потенційний економічний ефект від цифровізації 17 державних послуг у семи сферах оцінюється в 495 мільйонів гривень на рік. При цьому річний потенційний антикорупційний вплив, спричинений закриттям лазівок для хабарництва, становить 841 мільйон гривень на рік”, – сказав міністр Федоров.

З 2019 року значного прогресу досягнуто і в цифровізації сфери будівництва. Послуги, пов’язані з приватними будівельними проектами, з’явилися в мережі. Раніше реєстр Державної архітектурно-будівельної інспекції контролювався сторонніми особами з-за кордону і був джерелом корупційних зловживань. За внесення даних до реєстру українців змусили платити великі хабарі. 

“Ми створили новий будівельний реєстр, який повністю належить державі. Також ми запустили Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Щорічно це економить 3 мільярди гривень”, – сказав міністр.

Команда міністерства ретельно перевіряє закупівлі програмного та апаратного забезпечення, що здійснюються іншими державними установами, і припиняє завищені пропозиції чи спроби придбати непотрібну чи неактуальну продукцію. За два роки ця діяльність дозволила заощадити 6 мільярдів гривень бюджетних коштів.

Міністерство запроваджує цифровізацію в усіх сферах суспільного життя. Завдяки тому, що в усіх міністерствах є керівники з питань цифрової трансформації, наразі розроблено 94 проекти та понад 300 підпроектів цифрової трансформації в різних сферах (наприклад, електронна школа, е-екоконтроль тощо). Вони опубліковані на інформаційній панелі.

До 2024 року цілями Міністерства цифрової трансформації є:

  • 100% державних послуг онлайн;
  • 95% населення матимуть доступ до Інтернету;
  • 6 мільйонів українців навчаться цифровій грамоті;
  • частка ІТ-сектора у ВВП зросте до 10%.

Панельна дискусія на тему “Деолігархізація економіки, політики та ЗМІ” розпочалася за участі Міністра юстиції України Дениса Малюськи. Відповідаючи на запитання, як він бачить наслідки закону про деолігархізацію через рік, він наголосив, що очікуються результати: в Україні не буде олігархів, великий бізнес не буде втручатися в політику і не зароблятиме з держбюджету, а монополії не повинні зловживати законом. За словами міністра, вперше закон дає юридичне визначення олігарха.

Начальник Департаменту детективів НАБУ Андрій Калужинський повідомив, що Бюро розслідує справи, пов’язані з олігархами, наприклад справа Запорізького титано-магнієвого заводу (пов’язаний з олігархом Фірташем, як пояснила модератор Дар’я Каленюк), Приватбанку (Коломойський), «Роттердам плюс» (Ахметов), Самарського нафтопроводу (Медведчук), автомобільної корпорації «Богдан». (Порошенко) тощо. Частину цих справ передали до суду, по частині оголосили кримінальні звинувачення. 

“Однак не завжди можна довести безпосередню причетність олігархів до схем”, – сказав Калужинський. 

Крім притягнення винних до відповідальності, НАБУ також накладає арешт на активи і може їх конфіскувати за рішенням суду. До рішення Конституційного Суду вони також мали повноваження оскаржувати та розірвати господарські угоди в суді.

Голова ГО “Антимонопольна ліга” Агія Загребельська наголосила, що Антимонопольний комітет України має стати ключовим органом для боротьби з демонополізацією та деолігархізацією. Воно потребує реформування. 

“Сьогодні близько 90% рішень АМКУ щодо великого бізнесу скасовуються в судах. Крім того, нещодавно адміністративні суди заборонили АМКУ використовувати у своїх розслідуваннях докази, зібрані НАБУ. Це було зроблено у випадку з одним із кандидатів на звання олігарха”, – повідомила Загребельська.

Зокрема, АМКУ потребує належної незалежності від політичного впливу, гарантій прозорого конкурсного відбору керівництва АМКУ та від їх політичних звільнень, а також забезпечення та збільшення фінансування, посилення його слідчих повноважень та створення спеціальних судових палат для розгляду справ АМКУ.

Ека Ткешелашвілі, керівник програми USAID SACCI, висловила оптимізм щодо успіхів України, вказавши на принципи, яких необхідно дотримуватися.

“Україна досягне успіху у створенні системи, яка буде чесною та справедливою та надасть чесне поле для всіх, незалежно від того, хто ви як особистість чи ваш бізнес, або наскільки ви можете бути впливовими на ринку чи в політичному житті – ті самі правила, які застосовуються для всіх”, – заявила Ткешелашвілі. 

Щоб здійснити реформу деолігархізації, необхідно здійснити подальші кроки, щоб ця боротьба була значущою, зокрема в інших інших секторах, як-от енергетика чи медіа. Стратегія боротьби з корупцією, яка очікує на друге читання, дає гарні вказівки щодо того, як різні антикорупційні заходи можуть посилити реформи в різних секторах для сприяння відкритості ринку та чесній гри.

Вона наголосила, що, хоча іноді вважається само собою зрозумілим, що громадянське суспільство в Україні є дуже сильним та енергійним, стійкість його підтримки є дуже важливою, щоб громадянське суспільство могло продовжувати виконувати свою роботу, забезпечувати постійне спостереження, допомогу та орієнтування.

Міністр Малюська підтвердив, що реформа АМКУ є одним з головних пріоритетів. Загребельська зазначила, що існуючі законопроекти, які розробляє АМКУ, не вирішують таких ключових питань, як запровадження конкурсного відбору керівництва АМКУ та захист від політичних звільнень, а також забезпечення незалежності відомства від Кабінету Міністрів.

Ткешелашвілі наголосила, що для того, щоб суспільство підтримувало реформи, необхідно творчо підвищувати їх обізнаність, поєднуючи як позитивні історії, так і критичні, проливаючи світло на шлях вперед. 

“Дуже важливо пояснити, який вплив деолігархізація чи будь-яка інша реформа матиме на повсякденне життя українців, наприклад, їхні рахунки за електроенергію та опалення, свободу підприємницької діяльності тощо. Це вважається класичними підходами”, – додала Ткешелашвілі.

Коментуючи досвід “Наших грошей”, озвучений під час попередньої панелі, вона наголосила, що журналістські розслідування є дуже важливою складовою комунікації реформ. Синергетична співпраця між ними, ОГС та експертами в цій галузі в кінцевому підсумку не лише сприятиме розвитку потенціалу місцевих журналістів, але й посилить їхній голос. Міжнародні партнери мають ще більше підтримувати це, вважає спікерка.