18 травня в Румунії відбудеться другий тур президентських виборів.
Переможцем першого туру став Джордже Сіміон – лідер ультраправої партії «Альянс за об’єднання румунів» (AUR). Він заручився підтримкою майже 41% виборців. Конкуренцію Сіміону складе мер Бухареста Нікушор Дан.
Отож напередодні дня голосування Група аналізу гібридних загроз дослідила основні особливості поточної кампанії та потенційні ризики, які виникають перед Україною у випадку перемоги Сіміона, відомого скептичним ставленням до питання допомоги Україні.
Інтрига помирає останньою
Ще наприкінці лютого головним хедлайнером румунських правих вважався Келін Джорджеску – колишній однопартієць Сіміона, який балотувався як незалежний кандидат. Він сенсаційно переміг в першому турі, однак невдовзі Конституційний суд Румунії скасував результати виборів через підозри щодо зовнішнього впливу на результати голосування. До нових виборів кандидатура Джорджеску не була допущена через порушення правил фінансування виборчої кампанії та ряд інших правопорушень.
Після дискваліфікації Джорджеску роль єдиного кандидата правих сил перейшла до Сіміона.
Політичні оглядачі віддають перевагу кандидату-націоналісту. Сіміону вдалось консолідувати електорат Джорджеску, а також діаспори (60,5%). Також в розпал передвиборчої боротьби кандидатуру Сіміона підтримала очільниця Партії молодих людей (POT) Анамарія Гаврила. Варто зазначити, що політсила подолала виборчий бар’єр на парламентських виборах в грудні минулого року, тож такий союз приніс Сіміону електоральні дивіденди.
В другому турі Сіміон розраховує на голоси частини прихильників четвертого фіналіста першого туру – екс-прем’єра Віктора Понти. Окрім того, в скарбничку кандидата-націоналіста можуть «капнути» голоси угорської меншини Румунії, яка становить 6% населення країни. Попри те, що Сіміон має давно зіпсовані стосунки з угорською громадою, президент Угорщини Віктор Орбан активно підтримав саме висуванця AUR.
В цих умовах основна інтрига полягає в тому, чи зміг Дан в стислі терміни переконати виборців інших кандидатів, що саме він спроможний не допустити потрапляння країни в тенета правого популізму та водночас покінчити з корупційним шлейфом влади.
Останнє опитування (від AtlasIntel) демонструє, що кандидати мають приблизно однакову підтримку перед другим туром (по 48,2%). Однак варто зазначити, що дане опитування не враховує голоси діаспори та фактор «прихованого» рейтингу – виборці Сіміона менш схильні до виявлення своїх вподобань.
Враховуючи мінімальну різницю рейтингів двох кандидатів, навіть незначні перетоки голосів можуть зіграти вирішальну роль. Тож інтрига зберігатиметься до останньої години голосування, а «фаворитизм» Сіміона не є беззаперечним.
Кумир всіх паравих
Штаб Сіміона обрав стиль виборчої кампанії, який віддзеркалює естетику руху MAGA. Сіміон визначає свою політичну платформу «трампістською» та наслідує ідеї президента США, зокрема щодо скорочення держапарату та збільшення оборонних витрат. Не дивно, що політичні журналісти та оглядачі охрестили Сіміона «румунським Трампом».
До речі, орієнтація на президента США є доволі поширеною практикою в средовищі румунських правих. Так, ідеологічний соратник Сіміона – Джорджеску – в ході власної кампанії висловлював симпатії на адресу Трампа.
В той же час Сіміон не обмежується простим наслідуванням риторики свого заокеанського «кумира». Оточення політика шукає прямий контакт з Білим домом. Так, 18 квітня 2025 року в Міністерстві юстиції США було зареєстровано контракт між AUR та американською лобістською фірмою на суму $1,5 млн. Документ передбачає організацію зустрічей з політиками та медіа-підтримку Сіміона в США.
Після розголосу даної інформації наприкінці квітня виникла підозра, що кошти на лобізм у США могли спрямовуватись з державної субсидії. Це є прямим порушенням Закону Румунії про фінансування політичних партій. В AUR відхрестились від існування контракту, а причетна до співпраці з румунськими правими американська лобістська фірма, у свою чергу, заявила, що контракт не набув чинності. Зрештою, дане розслідування проти політсили, якій симпатизують в адміністрації Трампа, навряд чи матиме серйозні наслідки.
Захоплення Трампом, яке культивується в правих політичних колах європейських країн, є радше ситуативним явищем. Для трампізму характерна ізоляціоністська візія зовнішньої політики. Особисту увагу президента США притягують радше автократії, що можуть запропонувати привабливі для Америки торгово-економічні умови співпраці. З даного ракурсу, Румунія, як і решта країн регіону, мають тьмяний вигляд на політичній мапі світу Трампа. Тому європейські праві популісти не розглядаються адміністрацією Трампа як союзники в ідеологічному протистоянні з «глобалістами». Натомість фігури на кшталт Сіміона та Джорджеску є радше інструментами для інформаційного тиску на Брюссель та окремі європейські столиці в рамках переговорів про торгівельну угоду між США та ЄС.
Президент нон ґрата
Щодо відносин з Україною позиція Сіміона є двоякою. Політик одночасно засуджує російську агресію та виступає проти надання Києву воєнної допомоги.
Для України позитивним фактором є більша політична гнучкість Сіміона у порівнянні з Джорджеску, який ще нещодавно вважався фаворитом в боротьбі за посаду президента.
Однак навіть найменш прискіпливий огляд виборчої кампанії засвідчує, що Сіміон продовжує експлуатувати антивоєнну адженду, чим підриває підтримку України в суспільстві.
Так, Сіміон і члени AUR неодноразово критикували санкції проти Росії та допомогу Україні, стверджуючи, що “це не наша війна”, а Румунія має дбати лише про власні інтереси. Закономірно, в лютому 2025 року депутати AUR проголосували проти закону, який дозволяє збивати російські дрони, що порушують повітряний простір Румунії. Також нещодавно Сіміон виступив з ініціативою про «компенсацію» з боку України військової підтримки, наданої Румунією, в тому числі і батареї ЗРК Patriot. В цьому питанні політик радше дублює підхід адміністрації США до питання військової допомоги Україні.
Окрім того, в передвиборчих висловлюваннях Сіміон звернувся до теми прав румунської національної меншини в Україні.
Отож Сіміон дотримується традиційної для румунських націоналістів адженди про начебто утиски етнічних румун, а також майже дослівно дублює риторику Трампа. Таким чином, ставлення Сіміона до України наразі є доволі мінливим і значною мірою залежить від позиції адміністрації США.
З українського боку невизначеною залишається ситуація довкола заборони на в’їзд до України, який щонайменше з 2023 діє стосовно Сіміона. Підставою, ймовірно, є підозри стосовно можливої співпраці політика з російськими спецслужбами, про що публічно заявляв колишній міністр оборони Молдови Анатолій Шалару. Тож, у випадку перемоги Сіміона, українській дипломатії доведеться вибудовувати відносини з президентом-націоналістом з найнижчої точки.
Окремо слід відзначити, що президенство Сіміона може стати деструктивним для відносин Бухареста та Кишиніва, що, у свою чергу, неодмінно позначиться на регіональній стабільності.
Нагадаємо, що у разі обрання Сіміон має намір заснувати при адміністрації президента департамент Республіки Молдова, який у майбутньому має трансформуватися до Міністерства об’єднання двох країн за південнокорейською моделлю. Уніоністський курс Сіміона щодо Кишиніва може стати репутаційним ударом по позиціях проєвропейських сил в Молдові напередодні вересневих виборів до парламенту Республіки. Як наслідок, Україна ризикує втратити надійне партнерство з Молдовою в питаннях безпеки та євроінтеграції.
Президентська кампанія Джордже Сіміона стала маркером глибоких змін політичного ландшафту Румунії. Ультраправий популізм, експлуатуючи образи трампізму, зміцнив електоральний успіх.
В той же час, попри публічне засудження російської агресії, Сіміон продовужє застосовувати антивоєнну риторику, що підриває суспільну підтримку України. Тому потенційна перемога Сіміона ускладнить тло україно-румунських відносин.
Однак, у випадку збереження проєвропейської більшості в парламенті та уряді Румунії, зберігатимуться можливості для згладжування гострих кутів. Окрім того, навряд чи Сіміон наважиться на конфронтацію з Києвом, якщо адміністрація США утримуватиметься від критики керівництва України.
Також в контексті безпекових загроз для України варто зважати на можливий сценарій дестабілізації ситуації в Молдові у випадку перемоги Сіміона.
Володимир Солов’ян