539 – така кількість культурних пам’яток, які були пошкоджені чи зруйновані російськими окупантами, і ця цифра постійно оновлюється. Про це 2 грудня в Українському кризовому медіа-центрі на презентації звіту про втрати української культури заявила виконавча директорка Українського ПЕН Тетяна Терен.
За словами заступниці міністра культури України Галини Григоренко, втрати не стосуються тільки будівель. Це дуже широкий спектр, який ще довго буде оцінюватися.
«Ми зараз працюємо на тим, щоб оцінювати втрати в пограбованих музеях. На деокупованих територіях зустрічаємо з фактом того, що мусимо звіряти паперові інвентарні книги музеїв або бібліотек з тим, що є в наявності. Які є втрати в людському капіталі, часові – через те, що ми проводимо частину свого життя у бомбосховищах, то цю роботу ще треба буде провести», – зазначила Галина Григоренко.
До пріоритетів на зараз відомство відносить перехід через зимовий період і консервацію тих пам’яток, які є цінними об’єктами спадщини. Через погодні умови вони можуть не пережити цей період.
«Оскільки державний бюджет не може забезпечити цю потребу, ми працюємо з міжнародними партнерами, донорами, міністерствами інших країн. Ми зараз як великий логістичний центр. Намагаємось акумулювати пропозиції, які маємо від різних країн, і направляти їх на найбільш пріоритетні заклади», – пояснила заступниця міністра культури України.
Виконавча директорка Американського ПЕН С’юзенн Носсел відмітила важливість збереження не лише мистецького спадку України, а і її культурного майбутнього.
«Разом з міністерством культури України вирішили підготувати цей звіт для того, щоб задокументувати порушення проти культурної спадщини, вбивства митців і донести це до міжнародної культурної спільноти. Необхідно просигналізувати про те, що війна ведеться і в культурному вимірі. Аби стерти з лиця землі культуру України, застосовуються різні тактики. Це закладає основи для міжнародної відповідальності за військові злочини та порушення прав людини і культурні злочини. Ми говоримо про законодавчі механізми та звинувачення і закликаємо міжнародну спільноту подвоїти зусилля щодо встановлення справедливості», – наголосила С’юзенн Носсел.
У рятуванні культурної спадщини активну участь бере громадське суспільство. Про те, як це відбувається, розповіла заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Ольга Сало, яка є координаторкою проєктів Штабу порятунку спадщини (HERI).
Спільно з міжнародною інституцією, яка спеціалізується у збереженні і відновленні культурної спадщини, була розроблена форма фіксації втрат, і зараз експерти їздять по регіонах, які особливо постраждали від воєнних дій.
«У перші дня вторгнення, коли ми евакуйовували колекцію Музею Майдану в безпечне місце, в дорозі написали звернення до світової спільноти з тим, що це не просто війна за території, ресурси і політичні інтереси Росії. Це війна на знищення України як ідентичності та українців як нації», – згадала Ольга Сало, додавши про те, що спільна робота українського і американського ПЕН-центрів – ще одне свідчення того, що світ почув Україну.
До роботи над звітом були залучені не тільки іноземні журналісти, які протягом останніх місяців приїжджали в Україну, спілкувалися з очевидцями, знімали відео. В делегації також були письменники, видавці, правозахисники. Серед них американець Дейв Еґґерс. Після перших днів вторгнення він пішов до українського представництва в Сан-Франциско і подав заяву в Міжнародний легіон. Тоді Дейв навіть не знав, як тримати зброю, але хотів якимось чином бути корисним.
«Ми можемо сказати нашім колегам українським письменникам, що вони не одні, – підкреслив він, виступаючи під час презентації звіту. – Я журналіст і даю платформу, яка дозволяє їм ділитися своїми думками, роз’яснювати стосовно Криму. Це важливо, адже сьогодні більшість американської аудиторії не володіє цим питанням».
