Menu

Санкційний батіг та зовнішньополітична безпорадність. Відомі політологи підбили підсумки 2021 року

Підсумки політичного року. УКМЦ 22.12.2021

22 грудня у пресцентрі УКМЦ відбулася пресконференція “Підсумки політичного року”, під час якої ряд політичних експертів озвучив свої рефлексії щодо основних тенденцій 2021 року та прогнозів на рік прийдешній.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”, у першу чергу відзначив ключову політичну новацію, те, чого не було раніше і спровокувало інші події – санкції РНБО. 

“2021 рік – рік санкцій. Раніше такого не було по відношенню до внутрішніх гравців. Це спровокувало іншу вагому тенденцію – закон про олігархів. Нічого подібного у світовій практиці не було, він виходить поза усі світові стандарти. Звідси і головна тенденція останнього часу – протистояння Ахметова та Зеленського”, – наголосив Фесенко.

Санкції та підготовка закону про олігархів спровокували значні кадрові зміни, серед яких політолог особливо відзначив відставку незмінного очільника МВС Арсена Авакова. “Доля прем’єра залишається непевною, але зміни у складі уряду – стабільна тенденція”, – констатував Фесенко.

Відбувалися і помітні зовнішньополітичні події, серед яких найпомітнішими стали установчий саміт “Кримської платформи” та візит Зеленського в США. З іншого боку, намітилася стагнація в переговорах щодо врегулювання на Донбасі, повернення до формату війни малої інтенсивності та два сплески мобілізації Росії на кордонах – у квітні та грудні 2021 року. “Основна інтрига: як це розвиватиметься в наступному році? Наскільки Захід зможе консолідуватися для відсічі агресії Путіна?” – наголосив Фесенко.

Розвиток внутрішньополітичних тенденцій, вважає політолог, наразі прогнозувати складно. Продовження конфлікту Зеленського з Ахметовим – “залежатиме від обставин”. Юридичне переслідування владою Петра Порошенка – це “надовго, на роки”. Фесенко відзначив деяке покращення ситуації з пандемією, яка потроху перетворюється на “ендемію” – коронавірус навряд зникне і стане постійною фоновою проблемою.

“У нас завжди бувають сюрпризи. Питання – це будуть чорні лебеді чи строкаті?” – каламбуром зрезюмував Фесенко.

Політтехнолог Петро Охотін заявив: 2022 рік стане роком згаслих ілюзій. 

“Ми вже не сподіваємося ні на що ні від кого. Тож навчимося самі боротися з загрозами”, – висловив оптимізм політтехнолог.

У зовнішньополітичному вимірі Охотін назвав 2022 роком можливостей для просування “асоційованого тріо” (Україна-Грузія-Молдова), яке добиватиметься для себе більш чіткої європейської перспективи від ЄС.

Політолог Олексій Голобуцький більше зосередився на внутрішньополітичних тенденціях. Денис Шмигаль, за його словами, виявився зручним прем’єром, який не “відсвічує”. Це перший такий випадок в новітній історії України, що став прямим наслідком існування монобільшості. Від її перспектив і залежатиме стабільність чинної влади.

“Остаточно оформився устрій, коли президент править, а країною керує Андрій Єрмак – який і вибудовує систему під себе”, – наголосив Голобуцький.

Коментуючи тему деолігархізації, політолог висловив сумнів у її щирості. “Це – не боротьба з олігархами, а з конкретними впливовими гравцями”, – вважає Голобуцький.

Микола Давидюк, директор аналітичного центру “Політика”, коментуючи безпекову компоненту, зазначив: хоча пікові періоди “воєнної тривоги” припали на травень та грудень, політичний Київ на це звертає менше уваги, ніж це роблять у європейських та заокеанських столицях.

Підсумком епохи Меркель стало те, що вона виявилася “подругою” Путіна і наостанок продовжила заборону продавати Україні зброю. Тим часом постала нова загроза – з боку Білорусі. Ця країна фактично поглинута Росією, і в найближчі роки з боку Мінська  можуть з’явитися нові загрози, окрім міграційної “кризи” зразка цієї осені.

У сфері політичних комунікацій Давидюк відзначив “просідання” ролі Telegram та Facebook і навпаки – ріст важливості YouTube. “Саме звідти може вирости плеяда нових політиків, а не з телебачення, як раніше. Існуючі інформаційні телеканали – жорстко сегреговані за своєю аудиторією”, – вважає Давидюк.