23 грудня у пресцентрі Українського кризового м5діа центру відбулася розширена пресконференція “Інформоперація Різдво у гібридну хату”. Подія була присвячена підбиттю підсумків трендів інформаційного простору у 2021 році та прогнозам на найближче майбутнє. Співорганізатором пресконференції виступила Група з аналізу гібридних загроз УКМЦ.
Елліна Шнурко-Табакова, експерт з інформаційної безпеки, голова Ради інформбезпеки та кіберзахисту, у вступному слові нагадала, що така підсумкова за рік подія відбувається вже вчетверте. Спікерка з жалем констатувала, що та ескалація погроз і шантажу, що відбувається з боку Росії, не була спрогнозована наперед.
“Ми сконцентрувалися саме на цій темі – і хочемо з різних боків показати, що відбувається в інформаційному просторі, що означає гібридна війна, і з чого вона складається. Абсолютно невипадково у нас беруть участь спікери як з науковим бекграундом, так і практики, і навіть військові. Сподіваюсь, що після нашого заходу ми зробимо ще один крок до об’єднання тих, хто спільно стоїть на фронті протистояння гібридним загрозам”, – наголосила Шнурко-Табакова.
Олександра Цехановська, керівниця Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру, виступила з доповіддю про основні наративи російської пропаганди щодо Збройних сил України в 2021 році.
“Ми будемо говорити про серйозні речі, але не втрачаючи гумору. Це – один з найкращих інструментів захисту себе і нашої спільноти від паніки та хаосу, які Кремль та російська пропаганда постійно намагаються нам нав’язати”, – задала тон Цехановська.
Спікерка узагальнила, що пропаганда щодо української армії має “шизофренічний характер” – тобто складена із взаємовиключних наративів. Наприклад, постійним рефреном іде згадка про небоєздатність української армії, і в той же час – що Україна готується до наступу проти незаконних збройних формувань на Донбасі. Цехановська нагадала про постійний калейдоскоп версій Кремля стосовно катастрофи рейсу MH17: відповідальність постійно покладають на Україну, але кожен раз по-новому.
“Одна зі стратегічних цілей дезінформації – посіяти серед читачів та глядачів хаос та зневіру. Світ, у якому читач вважає, що довіряти не можна нікому – це загроза нашій з вами безпеці. У такому світі вся російська пропаганда та фейки, все, що роблять Росія-1, Russia Today та інші стають на один щабель із справжніми професійними медіа із високими стандартами журналістики”, – наголосила експертка.
Цехановська узагальнила основні інформаційні атаки щодо небоєздатності української армії: це нібито масові звільнення із ЗСУ, проблеми з алкоголем та корупцією. Згодом місцеві агенти впливу імпортують ці наративи в український інформпростір. Це ж стосується і “мантри” про обстріл цивільних об’єктів та смерті мирних жителів внаслідок цього.
Експертка узагальнила і нові сюжети у російській пропаганді. По-перше, це теза, що Україна забагато витрачає на армію, хоча має інші проблеми. Спікерка наголосила, що це свідчить, що Кремль усвідомлює загрозу від українських збройних сил. По-друге, це вказівки, що ЗСУ страждають від пандемії і це підірвало їх боєздатність.
Еволюцію наративів російської пропаганди можна простежити на прикладі взятих на озброєння ЗСУ турецьких безпілотників “Байрактар” – спочатку факт їх використання заперечувався, а згодом дискурс повернув у бік, що це було зроблено неправильно.
Вже із жовтня активізувався дискурс про Україну як агресора, який має виправдовувати військові приготування самої Росії. Саме в цю канву пожна покласти нещодавню заяву міністра оборони РФ Шойгу про нібито хімічну зброю на Донбасі – її одразу підхопили медіа окупованих територій з “лякаючими подробицями”. В активному вжитку як російських медіа, так і їх ретрансляторів в Україні також була тема “Байден кинув Афганістан, так само кине Україну”.
“Це все свідчить, що Україна для Кремля є серйозним супротивником. Маємо зробити все, щоб вони були праві”, – резюмувала доповідачка.
Представник командування Сил Спеціальних Операцій Збройних Сил України виступив дистанційно та висловив офіційне бачення ССО ЗСУ того, як здійснюються російські інформаційні спецоперації щодо України.
Доповідач вказав, що машина пропаганди Кремля є структурованою вертикально. Наративи з Адміністрації президенті РФ спускаються на “ЛОМів” чи інформаційних торпєд “рівня Лавров-Захарова-Пєсков”, а вже від них вони озвучуються на федеральних телеканалах, звідки вже й отримують масове поширення для мереж “ботів” та інших агентів впливу. Російська пропаганда має три напрямки: світова спільнота загалом, власне населення та населення України.
Представник командування ССО ЗСУ загострив увагу на “ахілесових п’ятах” системи державної пропаганди РФ, яка може використовуватися Україною в протидії цим інформаційно-психологічним операціям. Штатні спецслужбовці Росії мало мотивовані до такої діяльності і діють не за статутом, через що їхня особиста інформація часто-густо з’являється на сумнівних сайтах знайомств чи у вільному доступі соцмереж. І за вдалого поводження з цією інформацією вона може завдати відчутного удару по Кремлю.
Зрештою, до російської пропаганди вже почав вироблятися імунітет як серед українців, так і у світовій спільноті. Зрештою, нагадав офіцер, в РФ вистачає своїх внутрішніх проблем, які значно підважують як її обороноздатність загалом, так і переконливість пропаганди зокрема.
Олександр Користін, доктор юридичних наук, професор Державного науково-дослідного інституту МВС України, розповів про результати грунтовного дослідження, виконаного міжвідомчою групою, що включало як соціологічне опитування, так і вибудування матриці 131 гібридної загрози. Результати цього дослідження будуть донесені до відома найвищого керівництва держави.
Спираючись на методологію ризик-менеджменту, дослідники виробили рекомендації протидії цим гібридним загрозам. Для прикладу, в числі найбільш потенційно катастрофічної виділили загрозу атак на об’єкти ядерної енергетики (її вірогідність оцінили як середню), а от вірогідність критичної, але не “смертельної” загрози кібератак вже назвали високою – відповідно, саме на останнє треба спрямувати особливу увагу спеціалістів з держбезпеки.
“Акцент має стояти саме на нашій спроможності протистояти загрозам. Ми виділили з вами найзначніші з них. Але питання – чи ми спроможні протистояти цим гібридним загрозам? Саме в цьому важливість нашого зібрання як громадянської ініціативи! Чим більше таких ініціатив, тим більше ми будемо підходити до належного рівня, який потрібен в умовах гібридної війни”, – резюмував Користін.
Лариса Компанцева, доктор філологічних наук, професор Національної академії Служби безпеки України, розповіла про становлення напряму стратегічних комунікацій, значний імпульс якому був заданий відповідною дорожньою картою Україна-НАТО п’ять років тому. Завдяки цьому в Україні вперше було розроблено навчальний курс зі стратегічних комунікацій, який з 2016 року вже прослухали понад 700 державних та військовослужбовців, що працюють у сфері безпеки та опору гібридним загрозам.
Для прикладу, дослідницька група Компанцевої розробила словник базової термінології стратегічних комунікацій на основі документів НАТО. Також вдалося спрогнозувати наслідки появи доктрини “русский Донбасс” ще в березні цього року – дослідники прийшли до висновку про подальшу активізацію агресивних намірів Росії, яку ми й спостерігаємо наразі.
Дмитро Ланде, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформаційної безпеки фізико-технічного факультету КПІ імені Ігоря Сікорського, розповів про “цифровий” вимір інформаційних воєн в Інтернет-середовищі, який можна проаналізувати навіть цивільним спеціалістам. Для прикладу, на основі аналізу відкритих джерел вдалося ще в 2014-15 роках встановити чітку кореляцію між прибуттям на окуповану частину Донбасу чергового “гумконвою” РФ і ескалацією обстрілів, яка стабільно відбувалася за тиждень після прибуття вантажів.
За участі Ланде було розроблено систему AttackIndex, яка із застосуванням кореляційного та фрактального аналізу дає можливість виявляти інформаційні атаки, ціллю яких може ставати не тільки Збройні сили України, але й будь-які державні чи приватні структури. Інформаційні системи дозволяють виробляти діаграми, вже на основі яких аналітик робитиме конкретні висновки про атаки.
Володимир Рапко, генерал-лейтенант запасу, начальник військ зв’язку ЗСУ 2014-2020 рр, заспокоїв слухачів: у вимірі військової кібербезпеки в України “все є і все працює, однак воно потребує вдосконалення”.
Генерал нагадав, що ще умовних 20 років тому розмови про кібер-загрози викликали у “великих командирів” посмішку. Однак вже з 2008-2009 років основні військові потуги світу почали активно готуватися до спецоперацій саме у цій сфері. Кібер-підрозділи і в Україні почали створювати тоді ж, після атаки Росії на Грузію. А вже влітку цього року Президент України прийняв рішення про створення окремих кібер-військ.
Генерал Рапко наполіг, що при конструюванні кібер-оборони України ключову роль мають відігравати саме Збройні Сили України. Втім, проблеми кібер-безпеки не можуть охоплювати суто військовий аспект – велику роль грають також питання фінансові, політичні та інформаційні. Окрім сприяння воєнним діям корпусів чи бригад ЗСУ, кібер-підрозділи також мають відповідати за безпеку об’єктів критичної інфраструктури, які майже всі наразі мають комп’ютеризовані системи управління.
Як приклади, генерал Рапко навів виведення Ізраїлем з ладу ПВО Сирії в 2007 році через кібер-атаку, яке дало змогу виконати поставлені перед ВПС задачі – а також атаку на енергосистему України в 2016 році, яка мала відверте російське походження. Внаслідок останнього на три години без світла залишилися 220 тисяч людей – і засвідчено, що потенційна шкода може бути значно більшою.
Військовий також узагальнив виклики та задачі, які стоять перед Україною у галузі кібер-безпеки. Це з одного боку швидкість змін у цій сфері та її всеохопність, а з іншого – традиційна обмеженість у ресурсах, зокрема і кадрових, а також організаційні проблеми.
Наостанок спікери отримали у подарунок книгу “Розвідка Стародавнього Риму та його супротивників” екс-аналітика військової розвідки Володимира Дмитренка від видавництва “Кальварія”.
