У спеціальному проєкті УКМЦ «Кава з Трощинською» відомий психіатр, психотерапевт, кандидат медичних наук, керівник програми “Психологія” УКУ Роман Кечур прокоментував відставку Залужного, зміни у Зеленському, процес мобілізації та інтерв’ю Путіна Карлсону.
Він пояснив, чому так багато з’являється страху, тривоги, невпевненості, пошуку винних.
«Ми надіялись, що війна на короткий час. А тепер не знаємо. Нам найважче визнати не те, що це триватиме довго чи коротко, а те, що ми не знаємо, коли це закінчиться. Таке незнання не дає можливості збудувати якусь адекватну стратегію, і це важко переносити», – відмітив гість.
Психотерапевт визнає, що є багато небезпек. Є чимало ознак того, на внутрішньому рівні посилюється небезпека розщеплення і внутрішнього протистояння. І це взаємопов’язаний процес: чим менше в нас зовнішньої підтримки, тим менше успіхів на фронті, і відповідно з меншою готовністю люди йдуть воювати. Страх зростає і змушує шукати винних. А чим більше шукаємо винних всередині, тим гірше виглядаємо назовні. І тим менше готовність нам допомагати.
Як знайти опори в стані невизначеності? Роман Кечур дає дві поради. По-перше, зранку, застеливши ліжко, подумай, що можеш зробити. Якщо багатьох непотрібних речей купиш дрон, то хтось не піде в ночі в розвідку і не підірветься на міні, а запустить дрон, і побачить ворога зверху. Відповідно наших загине менше, а їхніх більше. Якщо кожен з нас буде мислити такими категоріями, буде краще.
Друга порада доволі лаконічна: якщо ви щось робите, подумайте, йде це на користь нашому об’єднанню чи на розкол?
Говорячи про відставку генерала Залужного, фахівець називає її великою помилкою не з військової, а суспільної точки зору. Замість розколу нам треба посилювати нашу об’єднаність. Лише це є шляхом до перемоги.
«В час війни військові стають популярними, і маємо схильність ідеалізувати таких людей. Ми про генерала Залужного мало що знаємо, крім того, що бачили по телевізору. Я не можу оцінити його військових характеристик, але його суспільна роль у здатності заспокоїти, вселити впевненість і надію величезна», – зазначив він, підкреслюючи те, що конфлікт між Зеленським і Залужним є загальною ознакою схильності до розщеплення не тільки між ними обома, а й в суспільстві в цілому.
Психотерапевт припускає, що, напевно, в оточенні обох є люди, які зацікавлені у політичному майбутньому кожного з них, і це дуже погано.
«Було б нічого, якби був мир, – додав він. – Зараз ми не можемо дозволити собі такої розкоші. Треба забути про рейтинги. Якщо Зеленський не стане другий раз президентом, а виграє війну, отримає пам’ятник при житті. Якщо генерал виграє війну, то увійде в історію. Не важливо, хто стане президентом. Хтось стане».
Роман Кечур вказує і на інші чинники. З одного боку, російські спецслужби прямо і непрямо посилюють цей розкол. Дуже багато коментарів про прекрасного одного і поганого іншого. З іншого, є непримирима опозиція, яка не розуміє того, що якщо програємо війну, не буде ніякого опозиції. Третя складова – це корисні ідіоти, які будуть кричати «Суддю на мило!» у будь-яких обставинах.
Повертаючись до діючого президента, експерт говорить, що той змінюється так саме, як і суспільство. На початку було багато сміливості, гніву, переоцінки, можливо, своїх сил, відчайдушності. «Треба віддати йому належне – дуже багато працює. Звідти багато як досягнень, так і помилок», – відзначив гість.
«А чому Зеленський уникає теми мобілізації?», – запитала в нього ведуча.
Роман Кечур не виключив, що Зеленський і його команда мислять категорією рейтингів, бо це погана новина, яка вплине на його популярність.
«Коли ми говоримо про те, як ТЦК роздають повістки, то мені здається, що це симптом слабкості як країни і держави. Справа не тільки в президенті Зеленському. В нас не було сильної, організованої, некорумпованої, чудової країни, а прийшов він і стало погано? Україна з початку часів незалежності завжди була слабка і корумпована…Сьогодні мова йде про неспроможність організувати мобілізацію іншим способом. В цьому сенсі ми повинні задуматись над тим, як нам спробувати збудувати більш ефективну систему», – вважає психотерапевт.
Однією з тем розмови було інтерв’ю президента РФ американському журналісту Такеру Карлсону. Тетяна Трощинська поцікавилась професійним поглядом на це.
«Із психологічної точки зору ми бачимо досить аутичну людину, яка живе скоріше внутрішніми роздумами, що мало співставлені із зовнішньою реальністю. Він придумав собі цю історію, поскладав факти, а, скоріше, міфи, які погано знає, у свою послідовність, і в це вірить. Йому потрібно виправдати свій напад. Бере історію, і як із «Лего» складає якусь фігуру, і всім її показує. Путін не розуміє однієї простої речі. Сучасна політична карта світу не апелює до історичної справедливості», – відповів Роман Кечур.
На його думку, зміст того, що ми побачили, полягає в тому, що є велика некритичність не тільки у Путіні як такому, а взагалі російських елітах. Вони некритично бачать світ.