17 листопада у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася презентація звіту “Індекс сталості організацій громадянського суспільства (ОГС) України в 2020 році”. Подія була організована Українським незалежним центром політичних досліджень за участі інших представників громадського сектору та міжнародних організацій.
Індекс сталості організацій громадянського суспільства (Civil Society Organisations Sustainability Index – CSOSI) – це інструмент оцінки міцності та загальної життєздатності сектору організацій громадянського суспільства. Аналізуючи на щорічній основі 7 вимірів, які є надзвичайно важливими для сталості сектору, Індекс підкреслює як сильні сторони, так і проблеми в розвитку організацій громадянського суспільства в конкретній країні регіону дослідження. Це дозволяє зробити порівняльний аналіз розвитку таких організацій у географічній і часовій площині.
Розпочала захід менеджерка проєкту в Україні, Валерія Скворцова.
“У своєму субрегіоні країн пострадянського простору Україна продовжує утримувати лідерські позиції. Показник 3.2 бали не змінився у порівнянні з минулим роком. Усі вищезазначені тренди, пов’язані з пандемією були характерні і для України”, – виклала вона.
Детально про кожен з 7 вимірів Індексу розповіли гості дискусії.
Керівник програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД Максим Лациба відзначив у презентованому менеджеркою звіті показник правового середовища.
“2020 рік був роком боротьби добра і зла. На його початку у Верховну Раду було подано багато небезпечних законопроєктів, які утискали права громадських організацій зусібіч. Проте позитив все ж урівноважив виклики – уряд ухвалив прозорі конкурси для осіб з інвалідністю, покращив умови у податковому кодексі щодо благодійної діяльності та сферу соціальних послуг і соціальних замовлень. Як результат – законодавче забезпечення діяльності сектору у 2020 році стабільно утримало свою позицію на позначці 3.5”, – заявив Лациба.
У обговорення по цьому показнику долучився консультант ЦЕДЕМ, Артем Коновалов, який зробив акцент на дещо інших моментах.
“2020 рік – рік впровадження первинного фінансового моніторингу. Відтак банківські установи мають категорично нерівну на місцях практику як ідентифікувати чи то засновників чи то кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). Так це питання породило нову хвилю речей, про які ми матимемо наслідки в 2021-2022 році, зокрема в боротьбі щодо виключення КБВ по неприбуткових організаціях”, – розповів Коновалов.
За словами експерта, 2020 рік став першим, коли діяла норма про розкриття фінзвітності всіх фізосіб. Також “переналаштовувався” ЄДР, ввели нову форму держреєстрації.
Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання, розповів про показник організаційної спроможності ОГС.
“Це важливий показник, який насправді не просто взяти і виміряти. Але ми чітко бачимо одне – кількість ОГС невпинно росте і станом на сьогодні в Україні їх 160 000. Бачимо також, що дуже багато інституцій, які допомагають у розвитку новоспеченим ОГС і надають їм підтримку на старті. Амбасадорами тут є Агентство США з міжнародного розвитку, представництво Європейського Союзу в Україні, Посольство Швеції, програма розвитку ООН. Та ж пандемія стала позитивним рушієм і спонукала ОГС переформатуватися і діджитилізувавшись краще згуртуватися. Тому у 2021 чекаємо хіба покращень та росту”, – наголосив Шейгус.
Своїм баченням щодо змін у галузі фінансової життєздатності ОГС у 2020 році поділилася Дар’я Сидоренко, зовнішня консультантка ПРООН і Фонду Східна Європа.
“У 2020 році в Україні збільшилося фінансування з закордонних джерел, а фінансування з державного та місцевих бюджетів зменшилося. Відтак фінансова спроможність ОГС у порівнянні з попереднім роком залишилася практично незмінною. Також варто звернути увагу, що ОГС мають можливість збільшити свої джерела фінансування від фізичних осіб, оскільки лише приблизно 20% громадян робили пожертви протягом останнього року, а головні спонукання, чому вони надавали кошти: чіткі цілі й результати конкретних громадських ініціатив, прозоре управління фінансами та посилання від людей, котрим вони довіряють. І насамкінець для ОГС залишається актуальним питання підвищення компетенції у фінплануванні й фінменеджменті”, – заявила Сидоренко.
На показнику досягнення в адвокації ОГС зупинилася Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР.
“2020 рік запам’ятався новим урядом і це змусило ОГС та органи місцевого самоврядування наново вибудовувати горизонтальні та вертикальні зв’язки з владою. Рік також став майданчиком сталого розвитку для співпраці з парламентом та адвокації низки важливих законодавчих ініціатив: про адміністративну процедуру, про народовладдя через всеукраїнський референдум, про Бюро економічної безпеки тощо”, – розповіла Лимар.
Про надання послуг ОГС у 2020 році розповіла Галина Скіпальська, виконавча директорка МБФ “Українська фундація громадського здоров’я”.
“Від ОГС є величезний запит на підвищення їхніх компетенцій. Крім того, вони хочуть дізнатися більше про механізми отримання соціальних замовлень, а також очікування держави та органів місцевого самоврядування до них і як будувати зв’язки міжсекторальної взаємодії в ковідних умовах. Топом є профілактика емоційного вигорання та спеціалізовані навчання.”
Про секторальну інфраструктуру поділився Андрій Крупник, директор ГО “Одеський інститут соціальних технологій”
“До неї входить все, що забезпечує розвиток і функціонування громадського сектору (ГС). Ресурсні центри, місцеві грантодавці, коаліції, мережі ГО, програми сприяння розвитку ГС тощо. Через вибори у місцеву владу прийшло 70% нових людей і головна мета ГС – налагодити співпрацю з ними. Незважаючи на те, що показник майже не змінився, на противагу викликам маємо такі зустрічні течії, як підвищення коаліційності. Закликаю третій сектор більше залучати молодь. Це важливо.”
Олександр Равчев, PR-спеціаліст, член правління клубу Піранья про публічний імідж ОГС у 2020 році підсумував лаконічно:
“Люди значно краще бачать як працює громадянське суспільство ніж законодавці. У 2020 році покращилося сприйняття населенням ГО, так як вони активно чинили протидію небезпечним аспектам, які виникали через пандемію. І, власне, це велика сила. Коли трапляються конфлікти і проблеми, то ми бачимо вчергове, коли ГО виходять на передову, то люди включаються. ”
З текстом дослідження можна ознайомитись на сайті Українського незалежного центру політичних досліджень: https://cutt.ly/vTWF5eE
