Яким є поточний стан російської військової присутності в Білорусі? Чи становить ризики для України заяви про ядерну зброю в цій країні? Яку роль у спротиві російській агресії в Україні відіграють білоруські добровольці? Чи можливе після виборів нове повстання проти режиму Лукашенка? Ці питання обговорили учасники експертного обговорення “Білорусь як плацдарм Москви: військова загроза та псевдовибори”, організованого Недержавним аналітичним центром «Українські студії стратегічних досліджень».
Атака України з території Білорусі почалась у лютому 2022 року. Накопичення сил там відбувалось протягом півроку під виглядом військових навчань. В цьому році вони так само запланували масштабне навчання, і поки існує маріонетковий режим Лукашенка, погрози перманентно виникатимуть не тільки для України, а і для країн всього регіону. Таку думку висловив представник з оборони та національної безпеки Об’єднаного Перехідного Кабінету Білорусі Вадим Кабанчук.
«Спроби постійного напруження, провокації є стилем режиму Лукашенка, який координує свої дії з Путіним, про що свідчать постійні контакти, перемовини і заява про те, що в Білорусь буде ввезена ядерна зброя. Він просить у Путіна нові ракети типу «Орєшник», і це зайвий раз доводить, що у безпековому плані Білорусь зараз є чорною плямою на мапі Європи», – додав він.
Чи зможе збройні сили Білорусі доєднатись до росіян у випадку нової атаки на Україну? Вадим Кабанчук впевнений, що білоруські військові не хочуть воювати з Україною.
«Навіть якщо вони отримають такий наказ, то не стануть надійним елементом на полі боя. Частково білоруська армія буде деморалізована, частково просто перейде на бік білоруських добровольців, які воюють за Україну, а частково саботуватимуть накази», – зазначив представник з оборони та національної безпеки Об’єднаного Перехідного Кабінету Білорусі .
На думку керівника дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», військовослужбовця ЗСУ Юрія Олійника, для Путіна Білорусь по суті є ядерною платформою. Завдання, по-перше, наблизитись трошки до кордону Польщі, Литви і знову ж таки Західної України через цю лінію, і паралельно, роблячи якісь інциденти, говорити, що Росія тут не причому.
«Бояться і Путін і Лукашенко. Інтерес Лукашенка полягає в тому, що в умовах, коли його не підтримує населення, захистом від будь якого вторгнення під гаслами відновлення легітимної влади для нього будуть російські війська, і наявність ядерної платформи – це інструмент для того, щоби західні держави, передусім США і європейські держави, не давали тій же самій Україні зайти і якось більш активно вплинути», – заявив експерт.
Керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Олександр Чупак відмітив, що Білорусь більше не є тим плацдармом, з якого Росія вела атаку на територію України в 2022 році, зокрема на Київську і Чернігівську області. Але вона залишається матеріально-технічною базою для того, щоб Росія могла вести війну проти України. І в цьому плані Білорусь не відрізняється від тієї самої Північної Кореї.
«Наскільки ми знаємо, відбувається зворотній процес – не накачування Білорусі зброєю, а навпаки викачування зброї з Білорусії в сторону Росії. Це супроводжується пожвавленням темпів виробництва озброєння на заводах Білорусі для того, щоб постачати її в армію окупанта. Протягом років повномасштабного вторгнення Росії в Україну частка зовнішньої торгівлі Білорусії з Росією зросла із приблизно 50% у 2022 році до 65 % у минулому. Це говорить лише про те, що Росія почала багато інвестувати в економіку Білорусі для того, щоб Білорусь могла постачати Росію ті озброєння, якого їй не вистачає для ведення війну з Україною», – сказав Олександр Чупак.
Ті, кого боїться Лукашенко, це і ті білоруси, які воюють в Україні проти російської навали. 71 з них вже віддав за це своє життя. Боєць Полку Кастуся Каліновського Алєг Авчинніков повідомив, що від початку агресії проти України кількість білоруських підрозділів лише зросла.
«Нас достатньо для того, щоб виконувати свої обов’язки, бойові завдання тут в Україні. Так само нас буде достатньо для повернення і визволення нашої Білорусі, коли такий момент настане. Ми дуже вдячні тим білорусам, які нам допомагають. Їх багато, і це підтверджує, що білорус як раз на боці тих, хто змагається за свою свободу в Україні», – підкреслив боєць Полку Кастуся Каліновського.