Кримський інститут стратегічних досліджень провів в Українському кризовому медіа-центрі пресконференцію про стан пам’яток на окупованих територіях. Представники Інституту разом з науковцями, археологами та пам’яткоохоронцями ознайомили з проміжними результатами проєкту “Культурна спадщина України під час війни: посилення голосів українських експертів”, торкнулись проблематики питання і вказали, чого не вистачає державній політиці у цій сфері.
«Те, що наробили наші північні сусіди із пам’ятками Херсонщини, не піддається ніяким розумним оцінкам. Скоріше, більш емоційним, адже Херсонська область – центр південної степової зони України, і вона насичена археологічними пам’ятками практично всіх епох від палеоліту і мезоліту. Перлиною археологічних пам’яток регіону безперечно є кургани всіх епох, починаючи від енеоліту і закінчуючи середньовіччям. Військові дії точаться якраз саме там, де знаходяться ці кургани. Невідомо на що вони вилізли своїми окопами, що вони знищили, прокопуючи ці оборонні лінії, які ні від чого їх не врятують. Пізньоскіфські городища і могильники розташовані просто на березі колишнього Каховського водосховища і вони безумовно потерпають від ракетно-артилерійського обстрілу з лівого берега», – зазначив провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України Олександр Симоненко.
Він впевнений в тому, шо росіяни на окупованих територіях проводять політику знищення пам’яток культурної спадщини, аби стерти історичну пам’ять українського народу. Масований ідеологічно-моральний пресинг супроводжується пограбуванням або руйнуванням музеїв та інших закладів культури.
Ще одним напрямком політики культурної асиміляції на Херсонщині є знищення меморіалів трагічної для українців події – Голодомору 30-х років. Російські пропагандисти створюють факти і цинічно брешуть, кажучи про те, що нібито голод в ці роки поширився на весь південь СРСР, а увічнення пам’яті про Голодомор має на меті викликати ненависть до Росії і росіян.
Про те, в якому стані знаходяться пам’ятки в Запорізькій та Луганській областях і завдяки чому вдається відслідковувати ситуацію, розповіли провідний науковий співробітник Національного заповідника “Хортиця” Олег Тубольцев та професор Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Юрій Бровендер.
Проблематиці обліку об’єктів культурної спадщини присвятив свій виступ провідний науковий співробітник Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, голова моніторингової групи Кримського інститут стратегічних досліджень Денис Яшний.
«На сьогоднішній момент ні в українському законодавстві ні в тих методичках, якими керуються міжнародні органи захисту культурної спадщини, немає унормованого дистанційного моніторингу, – сказав він. – Між іншим, це єдиний інструмент, за допомогою якого ми маємо можливість оцінювати культурні втрати. Друга проблема – це відсутність в державі єдиного реєстру нерухомих об’єктів культурної спадщини».
Наслідком цього є те, що частина з об’єктів археології, знищених незаконними розкопками, не існували і не існують в юридичній площині. Отже неможливо притягнути до відповідальності за розкопки на таких об’єктах через відсутність в них офіційного статусу.
Ще однією прогалиною є відсутність послідовної позиції держави щодо археологів, музейників та фахівців з охорони культурної спадщини, які продовжують професійну діяльність на окупованих територіях.
Як змусити державу працювати в цьому напрямку? На думку експерта, потрібно ініціювати зміни до поточного законодавства, і це можливо робити. Крім того, необхідна співпраця з органами державної влади.
«Ми маємо розуміти, що якщо ті, хто працюють в органах державної влади, чогось не вміють, то їх просто треба навчити цьому. І це велика робота, тому що дуже часто представники або голови деяких органів державної влади вважають, що допомога громадських організацій не може бути їм потрібна, а це не так. Прикладом є наша співпраця свого часу з прокуратурою Автономної Республіки Крим. Я завжди вважаю, що просто треба говорити з людьми і пояснюти їм, інакше нічого не буде», – наголосив Денис Яшний.