Яка наша готовність продовжувати війну з точки зору громадської думки? Для того, щоб отримати відповідь на це питання, Інститут соціології НАН України провів соціологічний моніторинг «Українське суспільство». Як виявилось, найбільша частка респондентів (36 %) не змогли відповісти, як вони оцінюють для України результати її військового протистояння з Росією на даний момент. При цьому загалом задовільними назвали результати 28,2 % учасників опитування, загалом хорошими 14,2% і загалом поганими 20,8 респондентів. Про це у публічній дискусії «Вимірювання стійкості: інструментарії кризового управління та безпеки» в Українському кризовому медіа-центрі розповів доктор соціологічних наук, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту соціології НАНУ Сергій Дембіцький.
«Установки щодо позиції країни у війні очікувано впливають на віру в перемогу, – пояснив він. – Зрозуміло, що для великих частин населення віра в перемогу є важливим психологічним фактором і вона може бути таким одним з показників національної стійкості, який демонструє спрямованість на перемогу».
Результатами іншого дослідження, яке Фонд “Партнерство за Сильну Україну” проводить на національному рівні для вимірювання соціальної стійкості, поділилась керівниця з досліджень фонду Олена Сілецька.
Приналежність до країни, українська ідентичність мають найбільший внесок саме в елемент соціальної згуртованості, і цей показник не змінюється з роками дослідження.Також вище за середнє залишаються показники орієнтації на спільне благо, відчуття громадянського обов’язку, соціальної толерантності. А от показник довіри до державних інституцій у порівнянні з 2022 роком зменшується. Це стосується і місцевої, і центральної влади.
«Домейн «Співпраця в громаді» не такий високий, як відчуття ідентичності, але знаходиться на середньому рівні. Це говорить про те, що українці в переважній більшості готові до спільної дії, і це є підґрунтям для багатьох видів діяльності», – зазначила експертка.
Зі слів співзасновника Національної платформи стійкості та згуртованості Володимира Лупація, українська формула стійкості базується на політичній культурі, яка була набута українським суспільством за останні 30 років, і вона зводиться до п’яти вимірів.
«Перший вимір стосується цінностей і всі революції продемонстрували наявність антиавторитарного, антиколоніального і антифундаменталістських підходів. Гасло «Свобода – наша релігія» втілює цей вимір. Другий момент – самооборона в широкому сенсі цього слова. Третій вимір – самоорганізація. Четвертий компонент – соціальна згуртованість. І останній компонент – це соціальні інновації», – відмітив спікер.
Володимир Лупацій уточнив, що йдеться про робочий варіант. Він побудований на роботі з експертними оцінками, з громадами, які були деокуповані, з врахуванням аналізу тих моделей поведінки, які були продемонстровані в піковий час.
«Тобто це формула стійкості, яка нами була концептуалізована в період бліцкрігу. Перехід в режим війни на витривалість або на виснаження надасть новий матеріал», – додав він.
Про те, як вимірюють стійкість в країнах Балтії і яким чином це допомагає боротись з гібридними загрозами, розказав генеральний директор ГО “Стійка Україна” Дмитро Теперик.
В дискусії також взяли участь соціальний психолог, психотерапевт центру “Інтеграція” Олег Покальчук, аналітикиня НІСД, експертка Національної платформи стійкості і згуртованості Юлія Каплан, директор департаменту корпоративних ризиків комерційного банку Олександр Міцура та підприємець, засновник мережі освітніх закладів Федір Корнієнко.