У 2022 році Україна вийшла до міжнародних партнерів з ініціативою створення нового органу міжнародної кримінальної юстиції – Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Тоді Львівську заяву ухвалили 35 країн, створивши Core Group — коаліцію за створення трибуналу при Раді Європи. Однак, більшість лідерів держав Африки, Азії та Латинської Америки не підтримали цю ініціативу. Чому так сталося і як залучити нові країни, йшла мова у дискусії «Поза межами Заходу: Глобальні перспективи щодо Спеціального трибуналу за злочин агресії», організованої Медійною ініціатива за права людини».
Посол з особливих доручень МЗС України та в.о. директора департаменту міжнародного права Антон Кориневич є координатором Core Group. Під час відеоконференцій та особистих зустрічей він модерує роботу близько 100 юристів із 40 держав світу, представлених на рівні юридичних радників Міністерства закордонних справ.
«В нас вже було 14 зустрічей. На останній у Страсбурзі у березні цього року погодили і фіналізували три тексти проєктів установчих документів для створення Спеціального трибуналу. Перший документ – проєкт двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу. Другий – проєкт статуту спеціального трибуналу, який регулюватиме всі матеріальні і процесуальні питання роботи спеціального трибуналу, який буде додатком до двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи. І третій документ – це розширена часткова угода про створення керівного комітету асамблеї держав-учасниці спеціального трибуналу, який прийматиме рішення щодо фінансування, адміністрування роботи спеціального трибуналу», – доповів Антон Кориневич.
14 травня під час міністерського засідання Комітету міністрів Ради Європи Україна офіційно передала листа разом з трьома установчими проектами документів із закликом і проханням спільно створити Спеціальний трибунал, і зараз цей процес, по суті, переданий від неформальної платформи Core Group до Ради Європи.
«Тож, спеціальний трибунал – це вже реальність, і робота щодо фіналізації і виходу на підписання угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу може завершитися досить швидко. Юристи свою роботу зробили. Проекти документів готові. Вони якісні, дають можливість створити ефективний орган, який забезпечить відповідальність за російську війну проти України, за злочин агресії. Тепер слово за політичною підтримкою цієї ініціативи, зокрема, в рамках Ради Європи», – заявив Посол з особливих доручень МЗС України.
Далі він роз’яснив, чим це орган відрізнятиметься від інших.
Спеціальний трибунал працюватиме тільки з одним злочином. Він матиме предмет юрисдикції тільки щодо злочину агресії проти України, оскільки інші найтяжчі міжнародні злочини вже покриваються іншими механізмами, зокрема, міжнародним кримінальним судом і судами національної юрисдикції.
Це буде самостійний міжнародний органом і самостійна міжнародна організація, яка матиме власну міжнародну правосуб’єктність і зможе укладати договори з державами та іншими міжнародними організаціями приватно-правові контракти. Тобто, спеціальний трибунал не буде частиною будь-якої національної правової чи судової системи. Це буде окремий міжнародний орган зі своєю правосуб’єктністю.
Крім того, Спеціальний трибунал використовуватиме визначення злочину агресії таке, як воно є сьогодні прийнятим в рамках Римського статуту міжнародного кримінального суду в статті 8.8. Третє. Спеціальний трибунал, як основне джерело, використовуватиме міжнародне право і звертатиме це до національного права, зокрема України, тільки в тому випадку, коли міжнародне право не дає змоги знайти відповідь на конкретні запитання.
Велику роботу з різними адвокаційними питаннями в країнах Африки, Латинської, Центральної Америки та Азії проводить Міжнародний фонд «Відродження». Директор його Програми «Права людини і правосуддя» Роман Романов зазначив, що на сьогоднішній день єдиний механізм, який може бути дієвим, оснований на регіональному механізмі співпраці.
«Я думаю, що при нинішньому стані міжнародних відносин дуже важко очікувати, що ООН стане майданчиком для вирішення більшості конфліктних ситуацій в силу багатьох причин і тої розірваності, яку ми зараз бачимо у світові торгівлі, в дипломатичних відносинах, вставлені до інструментів правосуддя, ну навіть подивіться на ситуацію з міжнародним кримінальним судом, їх розслідуваннями. І це означає, що дуже сильно зростає потенціал і роль регіональних організацій. Це не тільки Рада Європи, це й Африканський Союз, це й організація американських держав. Чому би нам не подумати про те, як в більш однородному середовищі шукати рішення, але спираючись на ті правові рамки, які вироблені на сьогоднішній день і які не сегментують міжнародне право, а його посилюють і розвивають», – запропонував експерт.
В обговоренні теми також взяли участь старший помічник редактора видання The Times of India Рудроніл Гош, редактор японськомовної версії Укрінформу Такаші Хірано, старший цифровий репортер кенійського видання The Star Браян Орута, член Центру Європейських студій чилійського Університету Консепсьону Раймондо Вера та експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.