Засідання Комітету 7 березня було присвячене звіту міністерств і відомств щодо прогресу у виконанні Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина та представники міністерств поінформували членів Комітету про те, яких заходів вжито, щоб адаптувати законодавство України до права Європейського Союзу. Ця адаптація передбачена не лише Угодою про асоціацію і є обов’язковою умовою для прогресу України на шляху до членства в ЄС. «Ідеться не лише про Угоду, а й про готовність Україні в різних царинах до членства в Євросоюзі», – зазначила голова Комітету Іванна Климпуш-Цинцадзе. Адже восени цього року Єврокомісія буде проводити оцінку готовності України почати переговори про приєднання до ЄС.
Голова Комітету зазначила, що Комітет з питань інтеграції України до ЄС отримав від центральних органів виконавчої влади звіти про виконання Угоди станом на 2022-й рік.
«Поза тим, ми все одно дивитимемося на ці процеси трохи ширше, а не як суто на виконання Угоди, тому що маємо і сім рекомендацій Європейської Комісії, які для нас є принциповими для того, щоби ми могли сподіватися на позитивну оцінку і наполягати на відкритті перемовин уже цьогоріч. Я неодноразово казала про те, що вважаю це завдання амбітним, але абсолютно реалістичним. Тому розумію, що все буде залежати від повної взаємодії між Урядом і Парламентом», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Віцепре’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина поінформувала, що з 23 червня минулого року, після того, як Україна отримала статус кандидатки на вступ до Євросоюзу, Уряд наступним кроком визначив забезпечення виконання семи політичних рекомендацій. «Водночас, маючи амбітну мету відкрити процес перемовин уже наприкінці цього року, паралельно ми працювали над тим, щоби максимально виконати Угоду про асоціацію», – сказала віцепрем’єрка.
З початку цього року, за її словами, Україна вже здійснювала з Європейською Комісією оцінку впроваджених кроків, і на сьогодні вже є набір додаткових рекомендацій, зокрема у частині, яка стосується Парламенту:
«Це ухвалення змін до закону про рекламу. Єврокомісія вже надіслала висновок до цього закону, він направлений у ВР. Тобто має бути зареєстрований ще законопроєкт. Так само Уряд внесе низку законопроєктів, пов’язаних з боротьбою з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Крім того, потребуватиме точкових змін законодавство про надмірний вплив осіб, мається на увазі антиолігархічний закон. Цього тижня буде опубліковано висновок Венеційської комісії, такі зміни будуть запропоновані на розгляд Парламенту».
Ольга Стефанішина зазначила, що Уряд фактично завершив кілька важливих блоків, таких як формування антикорупційної інфраструктури. Також Єврокомісія позитивно оцінила показники діяльності правоохоронних і судових органів у частині антикорупції, зокрема, йдеться про діяльність САП та інших складових правоохоронного сектору. «Ми також сформували правомочну Вищу Раду правосуддя. Всі ці інституції запрацювали за результатами комплексної перевірки і проходження конкурсних процедур за участі міжнародних експертів. Учора Уряд призначив керівника Національного антикорупційного бюро, а також в суботу затвердив державну антикорупційну програму, що, власне, буде основним предметом оцінки ЄС», – сказала віцепрем’єрка.
Під час саміту Україна-ЄС була представлена аналітична доповідь щодо відповідності українського законодавства європейському. Ольга Стефанішина зауважила, що йшлося про оцінку на відповідність усього законодавства праву Європейського Союз, а не лише тим актам, які передбачені Угодою про асоціацію.
«Показники трохи здивували. Бо попри велику кількість законів, ухвалених, наприклад, у сфері довкілля, ця сфера знаходиться на найнижчому щаблі з точки зору готовності відкриття переговорів. Я хочу наголосити, що мова йде про оцінку готовності України стати частиною Європейського Союзу, тобто це не оцінка виконання Угоди про асоціацію», – сказала вона.
Наразі, за словами віцепрем’єрки, Уряд розпочав самооцінку, і буде це здійснювати спільно з європейськими колегами: «Для цього Україні був наданий весь перелік з 29 тисяч актів права ЄС, які мають стати частиною національного законодавства до приєднання України до ЄС. Аналіз, який ми будемо робити по цих 29 тисячах, буде мати два основних наслідки: перший – за результатами такого аналізу, який ми плануємо завершити до кінця травня, у жовтні 2023 року буде представлений оновлений звіт по Україні, де будуть суттєво покращені показники по кожному сектору. Другий – частина цієї оцінки, яка передбачатиме перелік завдань, які нам необхідно виконати, щоби імплементувати решту актів права ЄС, ляже в основу майбутніх переговорів і переговорних позицій України та Європейського Союзу щодо Угоди про приєднання до ЄС». Україна, за словами Ольги Стефанішиної, розраховує, що завдання щодо самооцінки буде виконане достатньо швидко, і це дозволить ЄС ухвалити політичне рішення в кінці року про відкриття перемовин. «Ми розраховуємо, що весняна проміжна оцінка Єврокомісії визначить конкретний перелік заходів, які залишились, щоби в жовтні отримати звіт про повне виконання семи рекомендацій», – заявила віцепрем’єрка.
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що ця оцінка є надзвичайно важливою, бо дасть змогу доопрацювати ті речі, які потребують додаткової уваги: «І приблизно до кінця літа ми маємо певний період часу для того, щоби максимально виконати сім умов і розраховувати тоді на позитивну оцінку у жовтні 2023 року».
Водночас Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що, рухаючись до процедури спрощеного ухвалення євроінтеграційних законопроєктів, треба працювати над тим, аби будь-який законопроєкт, розроблений Кабінетом міністрів, ні на йоту не суперечив праву ЄС. «Поза тим, ми бачимо таку практику, що подекуди урядові законопроєкти не повністю враховують право ЄС, подекуди до другого читання вони спотворюються до невпізнаваності. Ми стикалися в нашому Комітеті з тим, що стаємо такою останньою точкою можливості зупинити порушення права ЄС. Тому я думаю, що є над чим тут попрацювати», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона також запевнила, що і члени Комітету з питань інтеграції України до ЄС, і значно ширше коло депутатів готове долучитися до промотування відкриття перемовин з Євросоюзом: «Але нам би дуже хотілося, щоби ми досягли того результату, за який нам буде не соромно агітувати. Цю роботу ми вже почали. На всіх наших зустрічах з політиками з країн-членів ЄС ми говоримо про необхідність налаштування на те, щоб на кінець року Україна мала би можливість розраховувати на відкриття перемовин про членство».