15 серпня 2025 року відбудеться перша зустріч президентів США та РФ після переобрання Дональда Трампа. Офіційно повідомляється, що головною темою переговорів стане припинення війни Росії проти України. Дональд Трамп ішов на вибори з обіцянкою за лічені дні завершити війну. Втім, зіткнувшись із непоступливістю Кремля, американський президент був змушений визнати, що передвиборчі заяви були «сарказмом». Після вступу на посаду Трамп неодноразово висував жорсткі дедлайни, однак досі не вдався до цілеспрямованих кроків проти Москви. Білий дім пояснює стриману позицію президента США небажанням звужувати дипломатичний трек, принаймні поки жевріють сподівання домовитися з російською стороною.
За підсумками нещодавнього візиту спецпредставника президента США Стівена Віткоффа до Кремля сторони домовилися про особисту зустріч президентів. Такий розвиток подій пом’якшив загрозу нових обмежень стосовно Росії: оголошення саміту призупинило плани Вашингтона запровадити вторинні санкції проти покупців російської нафти та передати Україні далекобійну зброю. Таким чином, навіть не розпочавшись, саміт уже приніс Путіну важливий виграш – відтермінування посилення економічного та воєнного тиску Заходу. Сам факт, що лідери США та РФ сядуть за стіл переговорів без участі України чи європейських союзників, уже є успіхом для Москви.
За даними російських джерел, Москва робить ставку на економічну дипломатію. Очікується, що разом із Путіним на Аляску прибуде велика делегація представників російського бізнесу, готових запропонувати масштабні інвестиції у цей американський штат.
За повідомленнями ЗМІ, делегацію може очолити глава Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) Кирило Дмитрієв. Варто нагадати, що з початку переговорів між Кремлем та поточною адміністрацією США саме Дмитрієв курує трек економічного «зваблення» Трампа. Серед інших можливих учасників називаються керівники найбільших держкорпорацій і олігархи, близькі до Путіна: Сергій Чемезов – гендиректор держкорпорації «Ростех»; Ігор Сєчін – генеральний директор нафтової компанії «Роснефть»; Роман Абрамович – мільярдер і колишній губернатор Чукотки, відомий своїми міжнародними зв’язками; Олег Дерипаска – металургійний магнат, ексвласник алюмінієвого гіганта Rusal; Леонід Міхельсон – співвласник газової компанії Novatek, що розвиває проєкти зрідженого газу в Арктиці.
Більшість із перелічених осіб перебувають під дією санкцій США. Втім, джерела зазначають, що для поїздки на Аляску їм можуть тимчасово призупинити санкції – подібні прецеденти вже траплялися. До прикладу, Дмитрієв декілька місяців тому зміг відвідати Вашингтон, попри накладені на нього особисті санкції.
Варто зазначити, що офіційного підтвердження участі бізнесменів у саміті поки немає, і, з огляду на формат двосторонньої зустрічі президентів, малоймовірно, що сторонні учасники сидітимуть за столом переговорів. Роль цієї делегації – продемонструвати наявність у Росії «пакету» економічних пропозицій та готовність до діалогу з бізнес-підходом, який близький Трампові як підприємцю.
Цілі російської бізнес-делегації напряму випливають з інтересів Москви нормалізувати відносини зі США через економічні вигоди. Російська сторона намагається розширити порядок денний саміту за рамки суто військово-політичних питань, активізувавши привабливі для Трампа економічні теми.
Арктичний напрям співпраці – ключовий з них. Ідеться про енергетику, розвиток транспортної інфраструктури та логістики. Ще у 2010-х ExxonMobil співпрацював із «Роснефть» у пошуках нафти в Карському морі, і хоча ті проєкти заморозили через санкції, потенціал партнерства нікуди не зник. Представники РФ натякають: у разі потепління відносин і зняття обмежень американські нафтові гіганти зможуть повернутися в російську Арктику, отримавши доступ до нових ресурсів, а Росія – необхідні інвестиції та технології.
Другим блоком іде пропозиція інвестицій у саму Аляску. За інформацією російських джерел, делегація бізнесменів готова представити Трампу план вкладання значних коштів в економіку штату. Цікаво, що Роман Абрамович свого часу інвестував чимало грошей у розвиток Чукотки (російського регіону через протоку від Аляски), і його досвід міг би стати в пригоді при аналогічних проєктах на Алясці.
Третя важлива тема – санкції і бізнес-зв’язки. Кремль наполягає, що режим санкцій шкодить обом сторонам і його послаблення відповідатиме спільним інтересам. Російські експерти нагадують, що й Вашингтон зазнає втрат від розриву економічних зв’язків: зокрема, за словами Дмитрієва, бізнес США втратив понад 300 млрд доларів через вихід з російського ринку після початку війни. Не виключено, що російська сторона буде готова запропонувати Вашингтону деякі економічні поступки чи преференції в обмін на зняття частини обмежень. Умовою для цього, ймовірно, стане досягнення домовленостей по Україні – тобто реалізація принципу «послаблення санкцій в обмін на мир».
Кремль сигналізує про готовність до «великого обміну»: мир в Україні та деякі геополітичні поступки – в обмін на інвестиції та партнерство з США. Кирило Дмитрієв уже поспішив назвати Аляску ідеальним місцем, де “Росію та США розділяє лише 3,8 км”, і закликав “мирно перейти з вчорашнього дня в завтрашній”.
Якою б амбітною не виглядала ця мета росіян, переговори з США на найвищому рівні та обговорення економічних проєктів автоматично підіймають міжнародний статус Москви. Для Путіна це шанс закріпити за собою образ миротворця, який нібито приніс США «вигідну угоду». Для Трампа – можливість здобути зовнішньополітичний трофей, продемонструвавши, що він може укладати угоди там, де попередники бачили лише глухий кут. Чи виправдаються ці сподівання – покаже час, але очевидно, що економічна складова відіграватиме центральну роль у всіх розрахунках сторін на саміті в Алясці.
Микита Кузьменко