16 грудня в пресцентрі UCMC відбувся брифінг «Майбутнє чеської підтримки України: виклики та перспективи» за участі представників чеських організацій громадянського суспільства.
Група аналізу гібридних загроз поспілкувалася з Павелом Гавлічеком, науковим співробітником Асоціації з міжнародних питань, про поточні виклики для українсько-чеської співпраці в контексті зміни уряду в Чехії.
Яке місце займає підтримка України серед пріоритетів у зовнішній й безпековій політиці нового чеського уряду?
Новий чеський уряд демонструє часткову зміну пріоритетів у зовнішній і безпековій політиці. У той час, як ціннісно-орієнтовані принципи, такі як демократія та людські права, лишаються актуальними, програмна декларація демонструє фокус, який робиться на регіональну співпрацю, особливо у Вишеградському форматі, а також ближча кооперація з США.
Незважаючи на політичні зміни, стабільність у безпековій політиці, ймовірно, збережеться. Очікується, що Президент Чехії, спираючись на значний досвід НАТО, захистить чеські зобов’язання щодо оборони, включаючи довгострокові цілі, погоджені на саміті НАТО в Гаазі. До них належить збільшення витрат як безпосередньо на військові потреби, так і на дотичну до них інфраструктуру.
Чехія також пов’язана чинними міжнародними зобов’язаннями, такими як великі проєкти оборонних закупівель, включаючи літаки F-35. Разом із тиском з боку міжнародних партнерів і внутрішньою підзвітністю, ці фактори значно стримують зміну політики. Як результат, ймовірно, підтримка України лишиться елементом зовнішньої й безпекової політики Чехії.
Які конкретні чесько-українські ініціативи можуть слугувати основою для подальшої підтримки України?
Чесько-українська співпраця уже спирається на кілька конкретних ініціатив. Ключовим прикладом є двостороння програма «Україна», затверджена урядом, яка виділяє близько 500 мільйонів євро на наступний рік, разом з додатковими 500 мільйонами євро інвестиційних гарантій. Ці гарантії розроблені для того, щоб залучити більші фінансові ресурси через Механізм ЄС для України.
Фінансування спрямовується на конкретні проєкти реконструкції, включаючи госпіталі, водночас сприяючи залученню приватного сектору Чехії. Такий підхід посилює радше довготривале залучення, ніж короткострокову допомогу.
Не менш важливими є ініціативи на довготривалу перспективу, такі як «Бізнес клуб України», який координується Міністерством промисловості й торгівлі Чехії. Він об’єднує понад 100 чеських компаній, які вже працюють в Україні й зацікавлені в реконструкції, спільних підприємствах і довгостроковій економічній співпраціслову. Разом ці структури утворюють міцну основу для подальшої чеської підтримки.
Як можна обмежити використання чеськими політичними діячами теми підтримки України для короткострокового виборчого зиску?
Інституційна система Чехії забезпечує важливі запобіжники надмірної політизації. Сенат, президентська влада та активне громадянське суспільство функціонують як противаги потенційно дестабілізуючій риториці нижньої палати парламенту.
Громадянське суспільство відіграє особливо важливу роль у забезпеченні підзвітності політичних акторів та запобіганні перетворенню зовнішньої політики виключно на виборчий інструмент. Економічні реалії також накладають обмеження: чесько-українська торгівля швидко зросла і зараз перевищує торгівлю з Росією, створюючи потужні стимули для підтримки конструктивних відносин. Разом інституційні обмеження, суспільний тиск та економічні інтереси роблять малоймовірним фундаментальне скорочення підтримки України, незалежно від політичної риторики.
Які практичні заходи можна вжити, щоб протидіяти антиєвропейській та антиукраїнській дезінформації?
Дезінформація в Чехії стала значною мірою політизованою і часто подається у вигляді дебатів радше про свободу слова, ніж про національну безпеку. Деякі політичні актори послабили стратегічні комунікації та регуляторні зусилля, включаючи реалізацію Закону ЄС про цифрові послуги, який лишається незакінченим.
Як результат, більша частина тягаря перейшла на плечі громадянського суспільства. Неурядові організації є лідерами в сфері медіаграмотності, фактчекінгу та неформальної освіти. Такі ініціативи, як «Чеські ельфи», чеська версія StopFake та організації як «Demagog» зміцнили суспільну стійкість і посприяли регіональному співробітництву.
Хоч вразливі місця лишаються, чеське суспільство є відносно стійким. Подальша підтримка громадянського суспільства й ближча співпраця з українськими партнерами є важливою для ефективної протидії ворожим наративам.
Чому дезінформацію слід розглядати в ширших рамках гібридних загроз?
Дезінформацію не можна розглядати окремо. Чехія пережила значні гібридні загрози, включаючи спроби саботажу та кібератаки, як наприклад операції, спрямовані на госпіталі під час пандемії COVID-19 та інцидент, який повпливав на громадську інфраструктуру в Празі.
Ці випадки демонструють, що ворожі дії вже вийшли за межі інформаційного простору й перейшли в фізичну й кібер сфери. Вирішення цієї проблеми вимагає комплексного підходу у сфері національної безпеки, включаючи готовність до кризових ситуацій, кризові комунікації та стійкість супроти гібридних загроз.
Переосмислення питання в такий спосіб допомагає вийти з обговорення за межі політизованих суперечок щодо цензури. Забезпечення національної безпеки – це першочергове завдання уряду, а протидія гібридним загрозам має розглядатися як стратегічний пріоритет.