Яким виглядає старт навчального року? Що зроблено освітянами задля підвищення безпеки учбового процесу і які висновки можна зробити, оцінюючи вступну кампанію до вищих навчальних закладів? Цим питанням була присвячена пресконференція в Українському кризовому медіа-центрі.
«Міністерство рекомендувало, а заклади на свій розсуд відповідно до своєї відповідальності організовували освітній процес. Багато хто почав навчальний процес на старших курсах у серпні з тим, щоб розвантажити зимові холодні місяці, дати канікули і не витрачати ресурси на забезпечення енергією навчальних корпусів. Відповідно буде посунутий графік навчання у весняно-літній період», – зазначив керівник експертної групи з фахової передвищої освіти Директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти та науки України Ігор Балуба.
З минулого року практичні всі університети і коледжі запаслися необхідним обладнанням. Тими ж самими генераторами, але це не панацея, адже вони спроможні забезпечити електроенергією для того, щоб проводити ті ж онлайн-заняття, лише на короткий критичний період.
Про те, що робиться в цьому плані у Київському національному університеті імені Тараса Шевченко розказала проректорка з науково-педагогічної роботи Інна Степанець.
«Ми як раз той університет, який знає, що таке масовані ракетні обстріли.10 жовтня ракети вдарили в наш кампус, в результаті чого постраждав Інститут філології, Бібліотека Максимовича, центральний корпус, корпус хімічного факультету. Як би не наявність укриттів, були б колосальні жертви. 31 грудня у зв’язку з масованим обстрілом майже повністю постраждав корпус університету на виставці. Це понад 10 будівель, включаючи деякі порушення по гуртожитках», – нагадала вона.
Виходячи з цього принциповим моментом для закладу було забезпечити фізичну безпеку здобувачам освіти. Зі слів Інни Степанець, університет ще не вийшов повністю на очне навчання, бо з точки зору безпеки зробити це дуже складно.
«В той же час на технічних природничих галузях тяжіємо до цього, оскільки прекрасно розуміємо, що таке медик, який 6 років вчився в онлайні або хімік, який ніколи не бачив лабораторії. Це не той спеціаліст, якого ми хочемо готувати», – відмітила спікерка.
З безпековими практиками на прикладі свого навчального закладу поділився директор спеціалізованої школи I-III ступенів No 148 імені Івана Багряного Іван Пікуль.
«Алгоритм дій напрацьований. Вже третій рік знаємо, як діяти, які форми навчання застосовувати. Багато було зроблено для укриттів. Вони розширились, що дало можливість розміщувати в них не лише учнів, а й місцевих жителів. З одного боку, це добре, а з іншого, рішення КМДА викликало певну проблему, – зізнався керівник. – Є певні обмеження, а скільки людей прийдуть – невідомо. Наказано приймати людей цілодобово. А що вони залишать після себе в цьому укритті? Це перевірки, додаткове навантаження».
Іван Пікуль також звернув увагу на те, що збільшується кількість переміщених осіб, але в учнів, які приходять разом з батьками з інших регіонів, трохи інше бачення ситуації, і це відображається на комунаціії.
Як загалом в цих умовах проходить долучення до освітнього процесу? С таким питанням ведучий Ігор Стамбол звернувся до Ігоря Балуби.
«В минулому році організація вступної кампанії була дуже складною. Нові механізми впроваджувались фактично з коліс, але, не зважаючи на це, результати можна назвати вдалими. За цей час певні механізми були скореговані, і за цю вступну кампанію з точки зору організації і того, як відпрацювали в цих умовах приймальні комісії закладів вищої освіти, всі можна поставити «відмінно»», – відповів представник відомства.
Зараз триває добір на контрактну форму навчання на всі рівні вищої освіти і переведення пільгових категорій здобувачів-контрактників на бюджетні місця. В цілому по вищій освіті ситуація прийнятна і на сьогодні виглядає наступним чином: на бакалаврський рівень вищої освіти на бюджет зараховано близько 66 тисяч здобувачів, на контракт більше 163 тисяч, на магістерській рівень відповідно 38 і 99 тисяч осіб.