Menu

Тетяна Саніна: Медіація повинна бути у житті кожної людини

В яких випадках потрібно звертатись до медіатора

Тетяна Саніна – медіаторка, конфлікт-коуч та авторка психологічних романів. Одного разу вона задумала випустити трилогію і тепер успішно реалізує задумане. Дебютна книга «Танець дикобразів» вийшла у 2021 році, а два роки потому у видавництві «Темпора» побачив світ роман «Коли відлітають серпокрильці». В анотації до видання йдеться про те, що це книга для тих, хто цікавиться психологією стосунків і конфліктів. Ігор Стамбол запросив письменницю у проєкт «Навколо книги», де розпитав її не тільки про творчу складову.

За визнанням авторки, усі три книги задумані як реклама медіації. В якісь момент вона зрозуміла, що мало людей про це знають. А щоб було цікавіше, вирішила показати не тільки зовнішню сторону, а і те, що відбувається за лаштунками – як медіатори переживають свою роботу, як на них впливає те, з ким працюють.

«Там немає психотерапії, хоча в одній з книг медіатор приходить на терапію. Насправді, в етичному кодексі прописано, що медіатори повинні проходити супервізії. Це стосується і тих моментів, коли починаєш відчувати, що втрачаєш нейтральність. Оскільки ми працюємо зі своєю емоційною сферою, маємо тримати її в порядку», – підкреслила Тетяна Саніна.

Письменниця відкрила секрет, заявивши про те, що третя книга матиме назву «Мурашині кола», і це та лінія, яка об’єднує всю трилогію.

«Я з дитинства захоплювалась природою, читала багато енциклопедій, художньої літератури. Природній світ взагалі є дуже придатним для метафор. Дикобрази народилися через притчу Шопенгауера, в якій стадо мандрувало і ніч застала їх у полі. Стало прохолодно, вони почали зближатися і колоти один одного. Сердились. Розійшлися на велику відстань і знов відчули холод. Почали зближатися, і так діяли, поки не знайшли ту відстань, коли вже не кололи і було тепло. Оця метафора про медіацію. Ми допомагаємо знайти людям відстань, коли достатньо тепло, щоб можна було домовитись, але при цьому достатньо безпечно, щоб не ранити один одного», – визнала авторка.

На її переконання, медіація – не зовсім примирення. Це не означає, що люди потім виходять щасливі, задоволені, радісні. Буває по-різному. І хоча це в чомусь магія, однак, не настільки, щоб перетворити у друзів людей, які все життя були ворогами.

В яких випадках треба звертатись до медіатора? Тетяна Саніна пояснила різницю між медіаторами і конфлікт-коучами. Перші працюють з конкретним конфліктом, а конфлікт-коуч схожий на інструктора у тренажерному залі. Він взагалі вчить людину розуміти себе, свої потреби, емоції, комунікувати, чути інших і завдяки певним методикам допомогти порозумітись.

«Ми вчимо людей самих вирішувати конфлікти. Будь який конфлікт можна вирішити, якщо він не увійшов у стадії ескалації. Мені здається, медіація повинна бути у житті кожної людини. І це стосується не тільки сімейної сфери. Сьогодні в Україні найбільш популярна бізнес-медіація. Бізнес розуміє, що це швидше і дешевше, ніж вирішувати конфлікт у суді», – зазначила письменниця.