Menu

Трансформація політичної системи в Білорусі: хто боротиметься за владу в країні?

Трансформація політичної системи в Білорусі: хто боротиметься за владу в країні? УКМЦ 03.08.2020

Попри те, що протистояння Олександра Лукашенка з народом зайшла в своєрідний клінч, системна криза в Білорусі зумовлює формування нових центрів впливу, які починають боротися за владу.Один із сигналів – оголошення про створення партії Віктора Бабарика «Вместе». Як розвиватиметься ситуація далі? Про це та інше говорили під час прес-конференції у прес-центрі Українського кризового медіа-центру.

«Після подій 9 серпня в нашому місті Солігорськ виник протестувальний рух. Після цього силовики взялись за фізичні дії. Багато було постраждалих. На сьогоднішній день адміністрація та влада мають великий вплив на людей. Існують підстави розуміти, що влада хоче перекласти недоотриманий прибуток, економічні втрати на ініціаторів протестної групи», розказав Дмитро Куделевич, член страйкового комітету «Білоруськалія».

Ігор Тишкевич, аналітик Українського Інституту Майбутнього пояснив: «Щодо подій у Білорусі, потрібно події відмотати трошки назад. Якщо ми подивимось на сутички в перші дні, це були люди середнього класу. Це мільйон осіб, які політизувались. Тому реакція авторитарної держави на ці події – «стукнути в лоб». Під час виборчої кампанії ключові кандидати у президенти виходили без програми».

Також спікер розповів про тези, які виголошували кандидати в президенти в часі виборчої кампанії. Але ці тези далеко «не зайшли».

Про Білоруський народний фронт розповів Григорій Костусьов, голова партії БНФ (Білоруський народний фронт). Ця партія розпрацьовувала проект Національної безпеки Білорусь, який зараз обмірковується проросійськими силами та викликає великий супротив у Кремля.

«Протести відбуваються у відповідь владі. Боротьба  у Білорусі за владу не сформувалась. Акції проходять від червоно-білими кольорами. Як показує досвід, особа чи група осіб, які беруть на себе керівництво таких заходів, то білоруська влада, приймаючи заходи по затриманні цих осіб сприяють тому, що події затихають. Люди самі організуються і противостоять тому ґвалту, який чинить влада». Також пан Григорій поділився своїми думками стосовно залечення людей у передвиборчу кампанію. В цих людей на першому етапі було помилкове ставлення, що вибори можна провести на білоруському законодавстві. Але воно не працює. Попавши під репресії, в них не склалось порозуміння з іншими політиками з іншої опозиції.

Соломія Бобровська, народний депутат України, фракція партії «Голос» поділилась інформацією про закрите засідання щодо подій в Білорусі, яке було 2 вересня. «Ми написали заяву, яка є достатньо аморфною, у відповідь на заяву МЗС. В одній частині ми говоримо про засудження прав людини, перешкоджання роботи журналістів, будемо підтримувати вимоги опозиційних політичних сил. Звертаємось до парламентів іноземних держав, які ще не висловили свої позиції щодо виборів в Білорусі».

Спікерка зазначила, що нашою слабкою стороною є те, що ми відкрито не говоримо, що не визнаємо ці вибори.

Денис Івашин, головний редактор білоруського відділу «Informnapalm» розказав про безпековий блок, міжнародну та національну безпеку. «Перші російські літаки прилетіли в Мінськ ще 12 серпня. Це були 2 борта Міністерства оборони 1-ого класу, на яких знаходились перші військові консультанти та радники, які давали режиму Лукашенка військово-технічну підтримку-консультацію. Пізніше, Росія сказала, що може надати підтримку. А 26 серпня приземлився ще один борт. На ньому могли бути: директор ФСБ, секретар ради безпеки або директор служби зовнішньої розвідки. І 27 серпня ми почули з вуст Путіна заяву про те, що в Росії сформовано резерв із силовиків, який у разі потреби можуть відправити до Білорусі».