2 лютого у прес-центрі УКМЦ відбувся брифінг на тему “Вплив транзиту влади в РФ на внутрішню та зовнішню політику України”. Захід був організований Асоціацією студентів політології НаУКМА.
Ілля Бутенко, заступник Голови Асоціації студентів політології НаУКМА, охарактеризував ключові риси авторитарного режиму в Росії, вказавши на його слабкі сторони.
“Російське суспільство атомізоване, спротив режиму ускладнений через його персоналістський характер. Проте такі опори режиму, як суди та прокуратура можуть зіграти дестабілізуючу роль під час транзиту через структурне бажання посилити власну політичну роль, що не є можливим в умовах вертикалі влади, де домінують ФСБ та приватні військові компанії”, – вважає Бутенко.
Максим Жовтун, член Асоціації студентів політології НаУКМА, вказав, що Кремль досі приховує свої плани на 2024 рік, коли Путін цілком законно, за змінами до російської конституції від 2020 року, зможе балотуватися на п’ятий президентський термін.
“Україна та західні країни мають бойкотувати президентські вибори-2024 у разі балотування В. Путіна на посаду Президента РФ”, – закликав Жовтун.
Юлія Каплан, аналітикиня Аналітичного центру “Фабрика думки Донбас”, експертка з питань безпечної реінтеграції та інформаційної реінтеграції, зосередилася на можливостях і ризиках, які очікуваний транзит влади в Росії принесе Україні та її окупованим територіям.
“Україна має посилити свою інформаційну стратегію – навіть на звільненій частині Донецької та Луганської областей значно поширені російські наративи”, – наголосила Каплан.
Дмитро Левусь, співкоординатор Громадської ініціативи “Бурштиновий шлях”, узагальнив уроки кризової ситуації січня 2022 року в Казахстані для режиму Путіна в Росії.
”Транзит влади в РФ спершу планувався за казахським сценарієм. Проте події в Казахстані створили прецедент зриву планів правителя залишивши посаду, зберегти реальну владу-це унеможливлює такий перебіг подій. Також не треба забувати, що в Росії є регіональні еліти – з ними також треба працювати”, – заявив Левусь.
Андреас Умланд, доцент магістерської програми німецьких та європейських студій кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, нагадав, що перехідні ситуації для тоталітарних та авторитарних режимів чи не завжди супроводжуються внутрішньоелітними конфліктами та можуть призводити до демократизації у внутрішній політиці та розрядки – у зовнішній.
“Еліта путінської Росії поділена на клани, а наступник у Путіна може бути один, тому під час виборів боротьба всередині Кремля загостриться. Транзит влади в РФ створює не тільки загрози повернення до тоталітаризму, проте й можливості щодо демократизації російського суспільства. І Україна може скористатися цим вікном можливостей та поставити питання про Крим”, – наголосив Умланд.
