В Українському кризовому медіа-центрі відбулась дискусія «НАТО і Західні Балкани: вступ, виклики, російська дезінформація». Її учасники погодились з тим, що традиційні погляди України на цей регіон потребують зміни.
У вітальному слові з фронту директор Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень», молодший сержант 5 окремої штурмової Київської бригади Юрій Сиротюк нагадав, що війна триває не тільки в повітрі, а і в світоглядовому просторі. І оскільки у військовому зіткненні війна затягується, кожна із сторін намагається ослабити союзників свого противника і посилитися своїми.
«Росія дуже хоче відкривати другий, третій, четвертий гібридні фронти і створювати проблеми країнам НАТО і Європейського Союзу. В даному випадку спостерігаємо за намаганням розхитати політику на Балканах», – зазначив він.
Керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич наголосила на тому, що ми дивимось на Балкани через російські наративи, а не український фокус.
«Балкани не потрібно впорядковувати. Як історик скажу, що особливо Західні Балкани були хаотичними і такими залишатимуться. Від цього не страждає їхня економічна діяльність, і це не впливає на зовнішні відносини як з Україною, так і з іншими країнами світу. Албанію, Чорногорію і Північну Македонію приймали у НАТО за результатами реформ. Дивитись на них скрізь оптику, яку пропонує Росія за допомогою різних дезінформаційних впливів, не коректно», – порадила Катерина Шимкевич.
З ії слів, впродовж останніх років Україна в цьому регіоні посилює свої позиції. Від Північної Македонії отримано велику кількість модернізованої техніки, яку Україна передавала Македонії ще у 2001 році. Чорногорія і Албанія надали дуже велику підтримку Україні. Ці країни визнають, що вступ України у НАТО тільки посилить безпеку у регіоні Західних Балкан. Серед інших країн, які нам потрібні при вступі у НАТО, слід приділити особливу увагу Хорватію.
«Що стосується Сербії, то вона не така проста. Якщо Белграду буде вигідніше співпрацювати з іншими країнами, то вплив Росії там набагато зменшиться», – вважає керівниця Аналітичного центру балканських досліджень.
Інформаційний вплив Росії у Західних Балканах ґрунтується на збереженні і маніпулюванні певними історичними конотаціями і інтересах місцевих еліт. Про це висловився аналітик Групи аналізу гібридних загроз УКМЦ Володимир Солов’ян. Однак. На його думку, цей вплив не варто перебільшувати, оскільки найбільші ресурси залишаються підконтрольними місцевим елітам, і якщо буде прийняте принципове рішення щодо зменшення російського впливу, практичні наслідки цього відбудуться.
Керівник економічних програм “Українських студій стратегічних досліджень” Олександр Чупак розповів про економічні важелі впливу.
«Країни Західних Балкан за рівнем економічного розвитку не можуть сьогодні зрівнятись з країнами ЄС, тому потребують постійних інвестицій. Відповідно до цього вони стають полем битви великих гравців, які намагаються вплинути на ці території, – пояснив він. – Крім Росії на цьому полі ведуть боротьбу також Туреччина, Китай, Європейський Союз та США як сторону, яка діє спільне з ЄС і в економічному плані, і в безпековому через НАТО».
Експерт розказав, що є майже 135 інфраструктурних проєктів, в які залучені гроші Китаю на суму понад 30 мільярдів євро. Причому Китай часто інвестує лише для того, аби отримати політичний вплив. Цим можна пояснити той факт, що майже третина проєктів, які раніше розпочали, досі не закінчені.
«Ми згадували про проблеми зі вступом Македонії і Чорногорії, спроби військових переворотів. Зараз конфронтація продовжується церковній лінії, але головними точками нестабільності залишаються Боснія і Косово, які пов’язані із Сербією – своєрідним троянським конем російського впливу», – відзначив керівник дослідницьких програм “Українських студій стратегічних досліджень” Юрій Олійник. – Чому для нас це важливо? Мені здається, Україні треба змінити оптику. До цього ми дивилися на цей регіон як на периферію Європи, і не помічали, як там виховувався якісь новий сенс. Крім того, Західні Балкани варті уваги і як перспективний транзитний шлях».