Згідно із соціологічним опитуванням Центру Разумкова, 84% українців підтримують вступ України до ЄС (дані на початок року). Не підтримують вступ до Євросоюзу лише 7% українців. Така висока підтримка зумовлена, зокрема, позитивним іміджем ЄС в Україні (87% громадян позитивно ставляться до ЄС) та російською агресією. Однак експерти застерігають, що рівень підтримки може знизитися в майбутньому, коли дедалі більше людей зіштовхнуться із практичними євроінтеграційними завданнями. Зміни, які чекають попереду, не завжди будуть популярними. Деякі з них потребуватимуть додаткових витрат, які принесуть велику користь в середньо- та довгостроковій перспективі, але можуть бути болючими в короткостроковій. За таких обставин ще більшого значення набуває відповідальна роз’яснювальна робота експертів і журналістів, покликана збільшити розуміння суті європейської інтеграції серед широкої громадськості. Зараз, на думку багатьох фахівців, існує проблема нерозуміння обсягу і складності євроінтеграційних завдань населенням.
Із початком переговорів про вступ до ЄС увага з боку європейських інституцій до впровадження Україною реформ посилюється. “Нікого не буде цікавити загальна температура по палаті. Буде цікавити, чи ці норми, які ми ухвалили (бо в нас же велике досягнення, якщо ми проголосували), працюють на практиці. Станом на 2022 рік наша оцінка виконання Угоди (Угода про асоціацію між Україною та ЄС – РЕД.) – ідеальна – це 30%… Ми нарахували 400 актів. Скільки рахує Урядовий офіс? Три тисячі. Я не знаю, чи стільки їх є, тому зараз для мене переговорний процес – це, як табула раса. Я багато чого не знаю. Думаю, що багато експертів не знають”, – зазначає виконавча директорка Українського центру європейської політики Любов Акуленко.
За її словами, найкращий прогрес виконання Угоди про асоціацію завжди був у частині Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі. Це було зумовлено тим, що процес рухав приватний бізнес, який об’єднався для отримання кращих умов торгівлі з Євросоюзом.
Наразі ж війна завдала руйнувань у багатьох секторах економіки, де Україна вже мала значне просування вперед, наприклад, у сфері технічного регулювання і торгівлі промисловими товарами. Велика частина еталонної бази зберігалася в Харкові і була знищена. Росіяни завдали значної шкоди енергетиці і телекомунікаціям. Припинили діяти певні процедури, які є частиною Угоди. Не діє державний ринковий нагляд у промисловій сфері, лише частково діє система державних закупівель ProZorro, не здійснюється нагляд за державною допомогою тощо.
“Ми не рухаємося там, де потрібні складні і системні зміни: створення вищого суду з питань інтелектуальної власності, реформа митних органів, торгівля викидами вуглецевого газу, впровадження безпекових стандартів у автомобільному транспорті”, – каже Любов Акуленко. Приклад із автотранспортом особливо показовий і є певним сюрпризом для громадян. У рамках Угоди про асоціацію Україна повинна була повернути технічний огляд автівок. Кілька років тому МВС намагалося у своєрідний спосіб повернути контроль над безпекою на дорогах, пояснює експертка: “Взявши вимоги для професійних водіїв, вони хотіли їх запровадити для звичайних водіїв”. Це значно жорстокіші вимоги до здоров’я і до проходження техогляду автомобілів. “Тоді громадськість відбила цю ініціативу, але проблему треба буде вирішувати. І постає питання: як це комунікувати? Як комунікувати непопулярні речі, щоб європейська інтеграція не почала асоціюватися з корупцією”, – наголошує Акуленко.
Окрім цього, каже вона, майже у всіх актах, які в Україні ухвалювали на виконання Угоди про асоціацію, відходили від європейських вимог через різні групи впливу у Парламенті, які інакше не проголосували би зовсім. Тоді ЄС цього не помічав, бо нічого нам не обіцяв. Зараз же під час скринінгу все це виявиться.
Також великою проблемою є слабка інституційна спроможність, а, отже, і недосконала бюрократична робота органів державної влади, які не робили таблиць відповідності на кожен нормативний акт, який ухвалювали в тій чи іншій царині. “Європейці жаліються, що просять у наших урядовців надати ці таблиці відповідності, а їх нема. Проблема може бути у відсутності достатньої кількості фахівців. Раніше ніхто цього не робив, ми серйозно до цього не ставилися”, – розповідає виконавча директорка Українського центру європейської політики.
На відміну від наших сусідів, котрі вступили в ЄС у 2004 і 2007 роках і рухалися окремими вузькими галузями, Україна вестиме переговори про вступ за так званими кластерами, які об’єднують цілі сфери життєдіяльності. Перший такий переговорний кластер “Основи” – це політичні реформи, антикорупційна, судова реформа, демократичні інституції, правоохоронні органи, права людини, реформа медіа, публічні закупівлі і статистика. Процес ускладнюється тим, що європейських acquis (право і практики, “надбання спільноти” – РЕД.) у багатьох із цих сфер немає, адже це політична традиція, яка формується специфічно в кожній країні. ЄС підходить до цих питань загально, тоді як в інших кластерах надається конкретний список законодавства. “Коли в тебе загальні формулювання, – ти не знаєш, що виконуєш… По кожній реформі можна говорити, що щось іще не виконано. Це та пастка, в яку потрапили Західні Балкани”, – пояснює Любов Акуленко.
Іншою вагомою проблемою держави вона вбачає невміння проводити економічне моделювання, яке показує чому та чи інша норма дорога, і ми не можемо її зараз впровадити. Без цього Україна не зможе мати переконливих аргументів під час переговорів.
Також перешкодою на шляху до ЄС є нереформована система державного управління. Національне агентство з питань державної служби у 2023 році провело опитування держорганів для того, щоб зрозуміти інституційну спроможність у частині європейської інтеграції. “Визначено 12 сфер з переговорного процесу, які, взагалі, не мають ні одної інституції, яка буде відповідати за цей сектор. А 27 мають декілька органів. Про що це говорить? Якщо ми не розведемо політики за інституціями, то ми увійдемо в переговорний процес у повному бардаці. У нас будуть сфери, де ніхто не відповідає, а будуть сфери, де в нас є по декілька інституцій. А там де кілька інституцій, значить, теж ніхто не відповідає”, – застерігає Акуленко. Експертка звертає увагу і на катастрофічний відтік кадрів навіть у сфері громадських організацій. Водночас навіть ті експерти, які мають досвід роботи з Угодою про асоціацію, не мають такого досвіду в контексті переговорного процесу.
Окрема проблема євроінтеграції – її комунікація. Уже зараз суспільство зіштовхнулося з маніпуляціями про здорожчання пального, яке прив’язують до вимог ЄС. Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе каже, що вимога про підвищення акцизу на пальне, справді, є в Угоді про асоціацію, але підкреслює, що час її виконання ще не настав. “Державі треба дбати про комунікацію цих процесів уже. Людям треба пояснювати суть змін і очікуваний результат. Однак влада вирішила діяти навпаки. По-перше, євроінтеграцію вона почала з кінця. Замість того, щоб взятися за перший кластер переговорів, присвячений демократії та верховенству права, слуги народу піднімають акцизи на пальне. Ця норма, справді, є в Угоді про асоціацію, але термін її виконання ще не настав. Це чиста ініціатива влади, яка одразу ж прикрилася євроінтеграцією”, – написала вона на своїй сторінці у Facebook і додала: “Якщо і далі всю дичину, яку генерує Банкова, будуть маркувати як євроінтеграцію, то ми дуже швидко отримаємо від’ємну підтримку вступу в ЄС”.
Своєю чергою, Любов Акуленко нагадує про зобов’язання відмови від дизельних двигунів, яке теж може викликати невдоволення людей. “Треба пояснювати, що за безпеку треба платити. Але що довше триватиме процес, то важче буде пояснювати його людям. Про це свідчить приклад Західних Балкан, де наразі підтримка вступу до ЄС упала нижче 50%”, – каже вона.
Тим часом керівниця інноваційних проєктів національної мережі гіперлокальних медіа “Район.in.ua” Наталя Пахайчук зазначає, що тема євроінтеграції перспективна та популярна, – головне вміти правильно подати її авдиторії. Вона наводить приклад екології, зокрема створення природоохоронних територій, коли людям доводиться змінювати усталений століттями спосіб життя. “Уявіть собі: люди все життя ходили на свою річку і безконтрольно там рибалили, полювали, викошували трави, випасали худобу… І тут раптом щось із цього всього робити не можна. Ви собі не уявляєте, які бунти нам доводилося висвітлювати, які ставалися між населенням і адміністраціями нацпарків, наприклад, Нобельським (Нобельський національний природний парк – РЕД.) у Рівненській області. Або з яким нерозумінням стикнулося місцеве населення, яке живе вздовж річки Стир на півдні Волинської області, де створили гідрологічний заказник. Це території, які входять до Смарагдової мережі (мережа територій особливого природоохоронного значення у Європі і Африці – РЕД.), які потребують додаткового захисту. Ми зобов’язані створити ці природоохоронні території уже давно, і вони мають величезне глобальне значення. Люди про це не знають”, – розповідає Пахайчук. Вона наголошує, що дуже велика проблема полягає у відсутності комунікації місцевих громад зі своїм населенням про те, як новий статус територій можна використати для свого розвитку, наприклад, з точки зору рекреації і туризму.
Журналістка каже, що нині дуже популярними є матеріали про бізнес і нові можливості торгівлі з ЄС, які надихають людей відкривати або покращувати власну справу. Окрім цього, багато можливостей відкривається в освітній сфері, народній дипломатії, отримання грантів тощо. За її словами, це дуже благодатна нива для журналістів. Євроінтеграційні теми дозволяють залучити і нових читачів, і навіть нові фінансові можливості для редакцій через отримання європейських грошей на розвиток.
Окрім цього, переконана Наталя Пахайчук, уже зараз важливо розповідати українцям про те, як влаштовані європейські суспільства, які внутрішні процеси там відбуваються, як вони впливають на допомогу Україні та нашим біженцям у ЄС. Вона зазначає, що рано чи пізно українські громадяни стануть виборцями на виборах до Європейського Парламенту. Тож важливо вести просвітницьку роботу, щоб українці не вибирали своїх європарламентарів “по приколу”. “Це довго перспектива, але виховувати виборця треба вже”, – підкреслює медійниця.