Експерти з України та Польщі зібралися у Пресцентрі УКМЦ, щоб оцінити масштаб інформаційних загроз, поділитися практиками стійкості й сформувати перші кроки спільної стратегії протидії гібридним атакам
У Києві відбулася міжнародна експертна дискусія «Зміцнення інформаційної стійкості Польща–Україна: від аналізу загроз до спільних стратегій дії». До обговорення долучилися фахівці з інформаційної безпеки, психологи, аналітики та експерти з цивільної оборони.
Модерувала зустріч журналістка Олена Любиченко (Українське радіо).
Гібридна війна як норма: українська точка зору
Першою на запитання про ключові загрози відповіла директорка Інституту національної стійкості та безпеки Рена Марутян. Вона пояснила, що російські атаки сьогодні працюють одночасно на фізичному та когнітивному рівнях.
У своїй промові вона наголосила:
«У нас відбувається з одного боку військовий конфлікт з Російською Федерацією, а з іншого — когнітивна війна, інформаційно-психологічна війна. Панування російських наративів змінює картину світу. Когнітивна безпека убезпечує твою картину світу, цінності, сенси».
Вона зауважила, що Європа досі менш захищена від російських наративів, ніж українське суспільство:
«Якщо українське суспільство вже більш-менш має смислове щеплення від російської пропаганди, то для Європи це ще завдання з зірочкою».
«Інформаційна війна чіпляється за тригери». Психологічний вимір вразливості
Керівник ГО «Центр підтримки “АТЛАНТ”» Андрій Омельченко пояснив, що російські атаки використовують слабкі місця суспільства — передусім емоційні стани.
Він підкреслив:
«Інформаційна війна в першу чергу чіпляється за тригери й настрої. Найвразливіші — дружини військових. Вони переживають, вони вразливі, і на них сильніше діє негативна інформація».
Омельченко описав, як психологічний стан визначає спосіб сприйняття інформації:
«Ми не можемо напряму змінити переконання людини. Але якщо працюємо зі станом — нормалізацією, декомпресією, груповими сесіями — тоді включається критичне мислення. Після цього вже можна пропонувати інші наративи».
Дисперсна пропаганда: російські меседжі розчиняються у соцмережах
Керівник Групи аналізу гібридних загроз УКМЦ Володимир Солов’ян окреслив головний виклик: російська пропаганда перестала бути централізованою.
Він зазначив:
«Ключовим викликом є набуття російською пропагандою дисперсного характеру. Якщо раніше ставка була на традиційні медіа, то сьогодні — виключно на соціальні мережі. Відслідкувати всі канали фактично неможливо».
Солов’ян попередив, що прості заборони соцмереж не працюють:
«Росія демонструє адаптивність. Якщо ми відрубаємо голову цій гідрі одним махом — виросте інша».
Він також вказав на можливості контрпропаганди:
«TikTok — ризик, але й можливість. У Молдові влада показала, що може бути проактивною та ефективною у протидії меседжам».
Польський погляд: «Пропаганда змінює лише слово — і весь сенс»
Директор Fundacja INFO OPS Polska Каміль Басай назвав три ключові рівні російських операцій у Європі — стратегічний, тактичний і психологічний.
Він підкреслив:
«Росія швидко адаптує пропаганду до щоденних подій. Вони роблять її подібною до правди. Ми бачимо зростання операцій у Польщі, Україні, Молдові, Грузії».
Басай навів приклад інформаційної атаки:
«Пропаганда щодо порушення російським дроном польського повітряного простору була представлена як вина України. Інформація арабською мовою з’явилася в мережі протягом доби».
Він також підтвердив роль TikTok:
«Вони змінюють контекст тіктоками. Змінюють одне слово — і весь меседж міняється».
«Жінки — ідеальна ціль пропаганди». Досвід польських Civil Defense експерток
Онлайн до дискусії долучилися експертки з Польщі — Івона Вожняк-Конопа та Кароліна Лаппо.
Івона наголосила:
«Маємо перенасичення інформацією та низьку соціальну свідомість. Жінки особливо вразливі до пропаганди, бо емоційно реагують швидше. Вони відповідають за дітей, старших, за всю родину — і якщо дезінформують жінок, дезінформують усю сім’ю».
Вона додала:
«Живемо у світі картинок. Потрібно повертати людей до критичного мислення, навчати читати глибше, а не лише заголовки».
Кароліна Лаппо підкреслила роль освіти:
«Основою є освіта. Ми вчимо жінок, що разом вони сильніші. Ми даємо знання про безпечне споживання інформації та психологічну стійкість. Сильна жінка — це національна сила».
«Атака зараз у нас — DDoS». Польські службові реалії
Директор Центру Мєрошевського д-р Ернест Вичешкевич почав свій виступ із конкретного прикладу:
«У нас зараз закінчується атака DDoS на сервер. Вона ведеться саме тому, що ми провадимо аналіз польсько-української ситуації».
Він навів дані щодо швидкості проникнення фейків:
«Ми бачимо геометричне зростання негативних коментарів щодо України. Останні інциденти показують: 40% поляків у мережі звинувачували українців у саботажі на залізниці, лише 24% — росіян».
Також він відзначив:
«Молоде покоління — 11–13 мільйонів користувачів TikTok — живе в інформаційному світі, який ми не бачимо. Ми бачимо лише результат — хвилі антиукраїнського настрою».
Історичні рани як поле бою
На прохання модераторки Солов’ян розповів, як Росія використовує історичні теми для розпалювання конфліктів між Україною та Польщею:
«Є багатовікова традиція Росії роз’єднувати наші народи — від провокацій XVIII століття до пропаганди ХХ. Сьогодні вона просто відтворює старі практики».
Він навів приклад активності в TikTok:
«Візит одного з польських кандидатів до Львова викликав у соцмережах величезну дискусію. Перегляди відео про Україну значно перевищили звичайні показники. Це свідчить про важливість історичного контексту».
Марутян підтримала ідею створення спільних освітніх матеріалів:
«Можливо, варто зайнятися спільним навчальним посібником з історії. Колись була спроба, але неуспішна. Сьогодні ми готові повернутися до цього».
Практики стійкості: «Спочатку стабілізуємо стан — потім працюємо з критичним мисленням»
Омельченко описав, як працюють практики стійкості:
«Перше — стабілізація стану людей. Після цього настрій стає кращим, і лише тоді можна працювати з інформацією. Інакше будь-які наративи заходять дуже легко».
Чи можлива спільна стратегія Польщі та України?
Марутян пояснила, що ініціатива має виходити від громадянського суспільства:
«Якщо держава не бачить проблему, починає громадянське суспільство. Ми готуємо аналітичний звіт, будемо презентувати в Єврокомісії. Ми веземо туди і митців — це теж наш вклад».
Солов’ян окреслив ризики:
«Росія створює нове безпекове середовище, в якому польське суспільство почувається в небезпеці — і відповідальність перекладають на Україну. Пік цих загроз буде перед електоральною кампанією 2027 року».
Басай назвав ключову умову:
«Треба уникати порожніх місць у комунікації. Якщо немає оперативної інформації — пропаганда займе цю нішу».
Фінальні меседжі: від емоцій до стійкості
У своїх завершальних словах експерти окреслили ключові висновки:
Івона Вожняк-Конопа:
«Жінки часто кажуть, що їх ніхто не слухав і не готував до таких викликів. Ми хочемо будувати модель, де українки допоможуть нам зрозуміти правильний шлях».
Володимир Солов’ян:
«Якщо не буде адекватної реакції на загрози — інформаційне середовище стане ідеальним для російських маніпуляцій».
Рена Марутян:
«Когнітивна війна нікуди не зникне. Вона стане ще більшою. Військові Польщі вже прямо говорять: проти Польщі ведеться гібридна війна».
Андрій Омельченко:
«Суспільство, яке має опору й емоційну стабільність, набагато стійкіше до пропаганди».
Ернест Вичешкевич:
«Живемо у час занепаду довіри. Наша протидія має бути спільною, а не хаотичною».
