В Українському кризовому медіа-центрі презентували результати виставки «Відкриття», яка була організована в рамках Міжнародного освітнього культурно-мистецького проєкту «Кримськотатарські студії».
Керівник проєкту, голова та співзасновниця ГО “Обрядова культура України”, народна майстриня Валерія Левківська розказала, як виникла ця культурна ініціатива.
«Ми хотіли показати традиції кримських татар у лялькових композиціях кінця дев’ятнадцятого – початку двадцятого століття. Все розпочалось 1 листопада 2022 року. Я звернулась до своїх подруг – майстринь-лялькарок, з якими зробила вже три виставки: «А чи доречно зараз у такі тяжкі часи це зробити?». І вони відповіли: «Ми хочемо взяти участь в проєкті, нам дуже цікаво, тому що це буде єдина світлий промінчик у нашому невеселому житті», – згадала Валерія Левківська.
І тоді майстрині почали вивчати, а якими ж мають бути наші ляльки? Які традиції відобразити? Як вони мають бути вдягнені? І взагалі – що таке традиційний кримськотатарський національний костюм?
У відкритих джерелах вони знайшли дуже мало інформації і тому створили художню раду консультантів. В результаті до фінальної частини проєкту дійшли 40 зі 100 майстринь. Вони змогли зробити 65 лялькових композицій і відобразити 7 фонів, які показують кримськотатарські традиції і обряди.
Зі слів керівника проєкту, це стало можливим завдяки підтримці партнерів – громадської організації «Обрядова культура України», творчої групі «Авторська лялька-мотанка», Українсько-німецької спілки «Колос ЕV», Національного музею літератури та Державної агенції промоції культури України.
Генеральна директорка агенції Тетяна Жукова висловила сподівання на те, що виставка триватиме ще довго та її побачать у різних містах України, оскільки експозиція підкреслює те, чого хочуть всі українці – скорішого повернення Криму до України.
Консультантка лідера кримськотатарського народу та народного депутата України Мустафи Джамілєва Феріде Ібрагімова відзначила, що виставка «Відкриття» надала унікальну можливість широкому загалу українського суспільства ознайомитись і наблизитись до відтворення автентичних культурних скарбів кримських татар як корінного народу України.
Українська та кримськотатарська культури впродовж століть глибоко переплітались. Національні визвольні рухи завжди підтримували один одного, і це є гордою спадщиною у наших відносинах.
«Українці мають знати, що у наших народів багато спільного і великий історичний шлях спротиву цій ненажерливій москальській машині, яка намагається знищити мову, культуру, звичаї і власне людей. Ці знання зроблять нас ще більш сильнішими, культура кримських татар збагатить українську і навпаки», – наголосила Феріде Ібрагімова.
Науковий керівник проєкту, співзасновниця ГО “Обрядова культура України”, кандидатка філологічних наук Валентина Телеуця зі свого боку зазначила, що виставка показує не просто якійсь сцени життя кримських татар, пейзажи, костюми. Вона синтезує в собі глибокі наукові дослідження культури, а в цьому контексті дослідження костюму, головного убору, прикрас, інтер’єрів кримськотатарських помешкань, символіки.
«Багато текстів кримськотатарської літератури і фольклору, на жаль, адаптовані російською мовою, написані кирилицею і це було одним з найбільших викликів у роботі над проєктом. Довелося знаходити матеріали за кордоном, і в цьому дуже допомогли не лише університети, а і самі учасники з різних країн», – відмітила науковий керівник проєкту.
Свої думки щодо виставки «Відкриття» Міжнародного освітнього культурно-мистецького проєкту «Кримськотатарські студії» також висловили партнер проєкту, власник арт- салону кримськотатарської культури “SandIQ” Ерфан Кудусов, заступник Національного музею літератури України Раїса Сеннікова, завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури і побуту України
Олена Громова, заслужена артистка України, заслужена артистка АР Крим, співачка Ленара Османова та філолог, фахівець кримськотатарської мови, викладач, перекладач, Арслан Фазилов.
Привітаннями поділились і учасниці проєкту. Серед них засновниця і власниця приватної художньої школи Юлія Красовська, м.Бургас (Болгарія), майстриня – лялькарка Олена Лузяніна (Португалія), учасниця проєкту “Українські студії Пітсбургського університету” Оксана Лернатович (США).
