26 жовтня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася панельна дискусія на тему “Спочатку вони прийшли за “Суспільним”: чи зростає в Україні тиск на свободу слова?” Пресконференція була ініційована УКМЦ та присвячена конфліктній ситуації, що виникла між Суспільним мовленням та Офісом Президента України.
Мирослава Барчук, ведуча ток-шоу “Зворотній відлік” на Суспільному телебаченні, розповіла про перебіг подій навколо її ток-шоу. За її словами, два тижні поспіль – 11 і 18 жовтня – прес-служби фракції “Слуга народу” і Офісу Президента виставляли ультиматуми щодо приходу народних депутатів від монобільшості.
11 жовтня ультиматум полягав у тому, що від влади хотіли спрямувати двох спікерів замість одного – при цьому, за словами Барчук, обидві запропоновані кандидатури не були не експертними у темі обговорення. 18 жовтня з Банкової вимагали скасувати запрошення для вже заявленого позафракційного нардепа Гео Лероса.
“Ми в обох випадках відмовились і провели два ефіри без представників влади. Це був зрив ефіру – ток-шоу стало незбалансоване, перекособочене. Завдяки цьому ми стали легкою ціллю для звинувачень у дисбалансі”, – обурилася Барчук.
У результаті, за словами телеведучої, блогер, близький до Банкової, заявив, що редакція “Зворотного відліку” не дотримується балансу, поводить себе, як пропагандисти і “працює в інтересах однієї з політсил”.
Мирослава Барчук конкретизувала, в чому саме полягає тиск на її редакцію. По-перше, це сам факт ультиматумів і вимог до незалежних журналістів. По-друге, це бойкотування ефірів. По-третє, це подальші інформаційні атаки через телеграм-канали і блогерів, близьких до Банкової. Журналістка пояснила, що хоча епоха “темників” залишилася у минулому, тиск зберігається, зазнавши лише певної трансформації.
“Коли нардепи від “Слуги народу” заперечують цензуру і темники – я кажу, що темники це вчорашній день. Зараз з’явилися інші технологічні способи, щоби знищити редакцію репутаційно. Це, можна сказати, нова доба і нове слово в тому, що називається тиском на незалежну журналістику”, – наголосила Барчук.
Як резюмувала журналістка, ця конфліктна ситуація виявила три проблеми у комунікації керівництва держави із Суспільним мовником.
“По-перше, замість того, щоб визнати у відповідь на наші з Павлом Казаріним заяви наявність міскомунікації, представники влади на всіх ефірах почали висувати конспірологічні версії – що ми працюємо на “Європейську солідарність” або Рината Ахметова, зривали прийняття бюджету, що в нас “закінчуються гранти”. Президент Зеленський заявив, що він мене не знає і що це хайп – іншими словами, валяв простака. Це проблема! Накипіло не лише нам, а й багатьом іншим редакціям. Влада не намагається порозумітися з медіа-середовищем, вона просто бреше”, – заявила Барчук.
По-друге, за словами ведучої, прес-служба Банкової і “Слуги народу” перетворилася “з органу комунікації на орган блокування”. А у відповідь на зауваження про це “влада переводить розмову на Суспільне мовлення”.
Нарешті, проявилося нерозуміння ролі та функцій Суспільного телебачення.
“Якщо Володимир Зеленський називає Суспільне державним телебаченням – це сигнал того, що президент не розібрався. Я сприймаю це так: для нього існує тоталітарна парадигма, коли державне телебачення має обслуговувати інтереси влади”, – висловилася Барчук.
Журналістка висловила задоволення, що ця історія отримала такий резонанс в різних медіа-середовищах.
“Це тому, що проблема існує. Це секрет Полішинеля, що Офіс Президента контролює гостей ефірів. Це ставить питання суб’єктності нардепів “Слуги народу” – кому вони присягали: Єрмаку, Подоляку, Зеленському – чи народу України?” – резюмувала журналістка.
Своє бачення ситуації висловила Світлана Остапа, голова Наглядової ради НСТУ.
“Про деякі речі я буду говорити вперше – бо наболіло. Коли прийшла нова влада, вони заявляли, що журналісти їм не потрібні. Усі топи влади працювали в медіа і мають свій досвід, як робити телебачення – однак цей досвід в них лише у розважальному ТБ або кіновиробництві. І цей досвід вони переносять зараз на усі медіа”, – заявила Остапа.
Медіадіячка розповіла, що після переобрання Наглядової ради Суспільного вона намагалася зустрітися з “максимальним колом людей у владі та опозиції”, і з цифрами та нормативними актами пояснювала їм задачі НСТУ. Втім, її не почули або свідомо перебрехали “для знецінення реформи”.
“Тези в усіх однакові: витрачаємо два мільярди на рік на Суспільне – а рейтинги у каналу малі. І це говорять ті, з ким я особисто говорила і доводила, що це не так!” – обурилася Остапа.
Голова Наглядової ради НСТУ пояснила, що реформа об’єднала 30 суб’єктів, більшість з яких – обласні телерадіокомпанії, в яких працюють понад 4 тисячі людей. “На два канали – UA.Перший та UA.Культура – йде 450 мільйонів. Про це знають і міністр культури, і нардепи від монобільшості”, – наголосила Остапа.
За її словами, атаки мають як публічний, так і непублічний характер. З одного боку, окремі народні депутати подавали запити в НАЗК щодо роботи Остапи та її колег “у грантових організаціях”. За результатами перевірки у НАЗК ніяких порушень не виявили. “Цей документ отримав міністр культури – але знову заявляє про конфлікт”, – наголосила Остапа. Заступник керівника ОП Кирило Тимошенко прямо заявляє про бажання влади напряму керувати роботою НСТУ. Мали місце і словесні атаки на принцип формування Наглядової ради, більшість у якій мають представники громадськості. Зрештою, була виявлена спроба рейдерства авторських прав на програму “Зворотній відлік” – за словами Остапи, “ланцюжок привів до Андрія Єрмака”.
На завершення, медіадіячка послалася на результати соціологічного дослідження діяльності Суспільного. Згідно цим даним, інформацію з усіх платформ Суспільного отримує аж 13 мільйонів людей на місяць.
Вадим Міський, програмний директор “Детектор медіа”, секретар Ради із захисту журналістів і свободи слова при Президенті України, розповів про результати обговорення цієї конфліктної ситуації на Банковій. За його словами, на цій нараді за участі Михайла Подоляка та Ірини Побєдоносцевої, “оголилися проблеми і розбіжності у підходах”. Міський анонсував, що незабаром буде оприлюднено стенограму цієї розмови, що тривала дві години.
“Вони розглядають Суспільне як звичайний канал, де власних може замовляти музику. Однак Суспільне не є симпатиком Порошенка, Тимошенко – і не буде симпатиком Зеленського… Президент не обмовився, коли сказав “державне телебачення”. Він, як і більшість наших співгромадян, виросли у країні, де суспільного мовника не було. Над цим розумінням треба наполегливо працювати”, – заявив Міський.
За словами медіаексперта, нагальним завданням зараз є організувати зустріч президента та керівництва Суспільного. “Якщо керівництво держави підозрює підвох, треба говорити з президентом напряму. Це не безнадійний випадок”, – висловив впевненість Міський.
Один з витоків проблеми він бачить у браку провладних спікерів, які достатньо психологічно підготовані до дискусії у колі критиків.
“Ми пам’ятаємо, як формувався виборчий список “Слуги народу”. Там просто бракує компетентних спікерів… Люди, які йдуть в політику, мають бути свідомі того, що до них будуть гострі запитання. Це ціна за вхід”, – зіронізував Міський.
Про небезпечні наслідки цього конфлікту заявила Діана Дуцик, виконавча директорка Українського інституту з медіа та комунікацій. За її словами, тиск на Суспільне гірший за аналогічні ситуаціх 2003 чи 2013 років через те, “що ми перебуваємо у війні”.
“Хочу нагадати, що реформа державних медіа – критично важлива і для суспільства, і для міжнародних партнерів. Це не просто забаганка – це зафіксовано в угоді про асоціацію з ЄС. Державне і суспільне мовлення – це дві різні речі! Україна пішла на цю реформу, щоб вивести медіа з-під державного впливу. І будь-який відкат наші західні партнери сприймають з настороженням”, – заявила Дуцик.
Медіаекспертка висловила сподівання, що влада зробить висновки з кризової ситуації навколо “Суспільного”. “Може і добре, що це сталося – ми відкрили для громадськості проблеми, про які вже говорили в кулуарах”, – резюмувала Дуцик.
На захист суспільного виступила і Галина Петренко, директорка ГО “Детектор Медіа”. Вона констатувала, що лінійне телебачення перебуває у системній кризі – як молодь, так уже і старші покоління переходять на інші платформи та формати контенту.
“Це нечесно, коли влада закидає низькі рейтинги UA.Першому. Виходить, що зараз суспільний мовник ніби має забезпечити зростання компанії на падаючому ринку! НСТУ – виробник суспільно значимого контенту, і важливе не лише лінійне телебачення!” – розширила контекст Петренко.
Медіадіячка закликала нарешті законодавчо дозволити Суспільному мовнику спільне виробництво з приватними продакшенами. На її переконання, тільки розширення можливостей для НСТУ дозволить компанії збільшити свою присутність у медіа-сфері.
Відповідаючи на питання журналістів, учасники обговорення закликали як колег, так і громадськість загалом солідаризуватися із “Суспільним”. Як зізналася Мирослава Барчук, її в особистому спілкуванні вже підтримують деякі народні депутати від “Слуги народу” – і закликала їх виступити публічно.
На завершення журналістка подякувала небайдужим співгромадянам.
“Ми отримали велику підтримку аудиторії в соцережах. Закликаємо дивитися і підтримувати Суспільне – не лише “Зворотній відлік”! Є чудові нові проекти, документальне кіно, UA.Культура. Дуже відчуваємо і цінуємо, що ви нас дивитеся і ми важливі для вас! Маркером прозорості влади буде прозора розмова про нашу ситуацію, проїї спікерів в ефірах. Якщо все вирішуватимуть тіньовим шляхом і надалі – гра триватиме”, – резюмувала телеведуча.
