За перший рік реформи UA:Суспільне вдалося оновити та запустити 47 програм, реалізувати 25 великих проектів. До початку реформи штат працівників нараховував понад 7 тисяч осіб. Зараз на UA:Суспільне відкрито понад 500 вакансій. Оновлений штатний склад – понад 4 тисячі осіб. «Найбільша перемога – це люди. Їх меншість, але коли ти маєш критичну кількість людей, які здатні робити реформи, – ти розумієш, що все: процес пішов», – зазначив Зураб Аласанія, голова правління UA:Суспільне, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Серед інших змін – перетворення на публічне акціонерне товариство з незалежною програмною політикою. «Ніхто у нашу роботу у цьому сенсі не втручається. Є повна творча свобода. Незалежна редакційна політика у нас також є», – зазначив Зураб Аласанія. Окрім цього, суспільний мовник проходить зараз аудит. Його здійснює аудиторська компанія Ernst&Young за фінансової підтримки Ради Європи.
Серед проблем, з якими зіштовхнувся суспільний мовник за перший рік реформування, – недофінансування. Минулого року не вистачало 25% бюджету, цього року – 50%. Головна причина недофінансування з державного бюджету – модель фінансування UA:Суспільне. «Зараз закладено, що держава повинна фінансувати НСТУ в обсязі не менше, ніж 0,2% від загального Фонду видатків держбюджету за попередній рік. Відкриваємо бюджетний кодекс, а там написано, що положення про 0,2% виконується у межах наявних коштів, які є у Кабінету Міністрів. Тобто, це можна порушити і нікому нічого за це не буде», – пояснив Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа». На сьогодні найкращою та найбільш стабільною моделлю фінансування суспільного мовлення є модель фінансування від конкретного податку.
Деякі зміни варто внести і до чинного законодавства – закон «становлення» суспільного мовника мають змінити на закон «стабільності та розвитку». Таку тезу висловив Ігор Розкладай, експерт Реанімаційного пакету реформ. «Це означає, що з закону треба прибирати статті, які передбачали запуск Суспільного мовлення. Окрім цього, мають бут посилені гарантії незалежності і наглядової ради, і правління. На жаль, через нестабільну структуру парламенту існують ризики втручання у діяльність наглядової ради. А це, у свою чергу, може відбитися і на правлінні», – зауважив експерт РПР.