Стартував 5-ий Форум Інклюзивності від громадської організації «Доступно.UA». Тема цьогорічного заходу — «Форум Інклюзивності. Відбудова», під час якого відбудуться обговорення облаштування доступного житла для ВПО, реабілітації військових та цивільних, післявоєнної відбудови, можливості соціалізації людей з інвалідністю та реалізації людей після травми.
29 листопада у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася перша дискусійна панель на тему «Умови проживання та забезпечення житла тимчасово переміщених осіб з інвалідністю в Україні».
«Зараз наша тема стала ще більш актуальна, адже наші захисники і захисниці забезпечують мир на наших територіях, тому ми маємо забезпечити комфортні і зручні умови для всіх, хто повертається з фронту, а також для тимчасово переміщених осіб», — зазначив Дмитро Щебетюк, засновник Доступно.UA, який відкрив першу дискусійну панель Форуму Інклюзивності.
Серед запрошених спікерів — міністерка соціальної політики Оксана Жолнович, яка розповіла про виклики щодо доступності житла для внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю. Вона наголосила, що серед основних викликів — це пристосованість житла, або можливість доїхати до місця, куди можна релокуватись задля безпеки.
«Дякую ВостокSOS та іншим громадським організаціям, які мають у своєму арсеналі відповідний транспорт для перевезення маломобільних осіб та людей з інвалідністю, здійснювали дуже активні дії щодо евакуації людей із зони бойових дій тоді, коли це було дуже критично. Саме завдяки активності громадського сектора, більшість таких евакуацій відбулось», — наголосила Оксана Жолнович.
Міністерка пояснила, чому сталось саме так. Органи влади змушені були діяти в рамках визначених чітко повноважень. Виникли розбіжності між місцевою та центральними владами. Наприклад, Міністерство соціальної політики, попри бажання закупити якусь соціальну послугу, не може цього зробити, тому що цього в жодному законі не передбачено.
«Я вважаю, що в майбутньому після війни, переважним сектором надання соціальних послуг буде недержавний сектор. Це будуть громадські організації, соціально спрямований невеликий бізнес тощо. Нам варто про це вже говорити», — додала міністерка.
Як зазначила Оксана Жолнович, житло для людини з інвалідністю нерозривно пов’язане з послугою: необхідністю догляду, надання інших сервісів, консультування тощо. Відповідно рішення про евакуація залежить саме від того, чи зможе людина з інвалідністю отримати той самий догляд уже на новому місці проживання. Тому залученість громадського сектора є вкрай важливою.
Про аналітичне дослідження наявності модульних містечок в Україні розповіла виконавча директорка Ліги сильних Дар’я Сидоренко. Станом на 24 жовтня 2022 року збудовано уже 16 модульних містечок, ще 8 — на етапі будівництва. Найбільшим забудовником виступає уряд Польщі, який забезпечив 9 модульних містечок. Також забудовник планує збудувати ще 30 модульних містечок, у яких зможе проживати 30 тисяч людей.
«Проблема в тому, що ці модульні містечка не пристосовані для людей з інвалідністю. Чому це так? По-перше, ділянки для будівництва виділяють місцеві органи влади і вони забезпечують доступ до цих містечок. По-друге, забудовник отримує замовлення від польського уряду. Відповідно польський уряд зацікавлений в тому, щоб у модульних містечках поселити якомога більше людей. Навіть якщо забудовник має можливість, наприклад, зробити вбиральню абсолютно безпечною, він так не буде робити, тому йому цього не замовляли. По-третє, на рівні державної влади у нас лише розробляється постанова, яка буде вносити зміни і регулювати модульні містечка», — розповіла Дар’я Сидоренко.
Про проблему реалізації права на житло, як невід’ємного права в будь-якій цивілізованій країна, не лише для людей з інвалідністю, а й для маломобільних груп населення розповіла Ірина Калупаха, керівниця Департаменту моніторингу додержання прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України.
«Ми провели моніторинг понад 100 місць компактного проживання, де зазвичай перебуває велика кількість людей з інвалідністю. На жаль, не всі ці місця доступні для ЛзІ. Зазвичай для місць компактного проживання використовуються місця, які не є доступними: санаторії, школи, інші навчальні заклади тощо. У таких ситуаціях на допомогу приходять громадські організації, донори, спільно з якими ми виправляємо цю ситуацію», — додала Ірина Калупаха.
Про евакуацію людей з інвалідністю з гарячих точок України розповів Євген Голованевський, координатор із розселення маломобільних осіб ГО Восток SOS. Євген наголосив, що найбільша проблема — це координація з органами влади, адже держава бачить дуже багато проблем, але часто державі бракує ресурсів, щоб вирішити ці проблеми.
«Варто зосереджуватись на тих проблемах, які держава може вирішити на інституційному рівні, запровадити механізми, якими можна користуватись не лише зараз, але й в майбутньому. Один із таких механізмів — це субвенції для громад», — прокоментував Євген Голованевський.
Досвід ВостокSOS у розміщенні маломобільних груп населення показує, що найефективніша взаємодія відбувається на рівні громад. Тому що громади дуже часто мають певні ресурси для того, щоб людей забезпечити житлом, а також вони зацікавлені в тому, щоб створювати нові робочі місця.
«Якби був механізм субвенції і громади отримували б принаймні частину коштів від тих громад, з яких евакуйовані люди з інвалідністю, тоді можна було б забезпечити житлом додатково 3-5 тисяч людей лише в цьому році. На жаль, за відсутності такого механізму у громадах, вдасться забезпечити житлом до кінця зими лише 700 людей», — зауважив Євген.
Модератором першої дискусійної панелі Форуму Інклюзивності був Володимир Висоцький.
